Становлення судової системи країни

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Прошу зареєструватися. В  залі  Верховної  Ради  зареєстровано  409  народних  депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

     Шановні колеги! Ми домовлялися на ранковому засіданні про те, що о 16 годині розпочнемо розглядати законопроекти  (їх  дев'ять), які стосуються судово-правової реформи.  Але зважаючи на те, що за рішенням комітету і згідно з сьогоднішнім порядком денним у нас  є проекти  постанов  про  обрання  безстроково та звільнення суддів, давайте ми вирішимо всі питання  щодо  суддів,  які  запрошені  на засідання, а потім перейдемо до розгляду дев'яти законопроектів.

     Задорожній Олександр  Вікторович  -  голова Комітету з питань правової політики. Про обрання та звільнення суддів. Будь ласка.

ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Дякую.  Проект  постанови   7414,   внесений комітетом відповідно до подання Міністерства юстиції та Верховного Суду про обрання суддів безстроково.

     Комітет пропонує відповідно до пункту 27 статті  85,  частини першої статті 128 Конституції України постановити обрати на посаду суддів безстроково:

     Верховного суду Автономної Республіки Крим - Радіонова  Ігоря Івановича;

     Алуштинського міського суду - Ломанову Любов Олександрівну;

     Первомайського районного суду - Забару Галину Яківну;

     Ялтинського міського  суду  -  Савранську  Тетяну Іванівну та Цалко Аллу Анатоліївну;

     Київського районного  суду  міста  Сімферополя  -   Курбатову Наталію Іванівну; Це проект постанови 7414.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!   Я   ставлю   на   голосування. Увімкніть мікрофон народного депутата Чубарова. Будь ласка.

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (виборчий округ 8,  Автономна Республіка Крим).  Шановний доповідачу! Можливо, я не ставив би це запитання, але  справа  в  тому,  що нам тільки сьогодні роздали цей документ щодо призначення  суддів  безстроково.  Тільки  сьогодні!  Тому  я особисто   не   мав   можливості  поставити  безпосередньо  суддям запитання,  на які  я  хотів  би  почути  відповідь.  Можливо,  це запитання є якоюсь мірою некоректним, я мушу зараз сказати про те, що до двох кандидатів я хотів би поставити  запитання  окремо.  Це судді Любов Ломанова і Галина Забара з Автономної Республіки Крим. Я ще  раз  звертаю  вашу  увагу,  можливо,  це  будуть  некоректні запитання,  але  це  вже  не моя вина,  в мене іншої можливості не було.

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Дякую, Рефате Абдурахмановичу. Справа в тому, що  ці  документи  були  отримані  місяць  тому  і,  як заведено в комітеті,  всі вони ще до того,  як розгляне комітет, розсилаються по  фракціях.  Я не розсилав їх у комітети,  у нас немає технічної можливості розіслати їх тут  кожному  депутату.  Але  всі  фракції отримали.  Це  заведена  практика.  Як  тільки  ми  отримуємо,  ми розсилаємо їх.

     Я зрозумів.  Ломанова Любов  Олександрівна  і  Забара  Галина Яківна знімаються з голосування.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ці кандидатури знімаються з голосування,  поки наш колега Чубаров  не задасть їм запитання. Процедура усім вам відома.

     Шановні колеги!  Я  ставлю  на голосування постанову 7414 про обрання на посади суддів безстроково перелічених головою  комітету кандидатів  за  винятком  двох кандидатів,  до яких ми повернемося після голосування. Прошу народних депутатів визначитися.

     "За" - 300.     Дякую. Рішення прийнято.

     Будь ласка, по фракціях.

     Ломанова Любов Олександрівна.

     Увімкніть мікрофон народного депутата Чубарова.

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В. Вони знаходяться на балконі.

     ЧУБАРОВ Р.А. Я хотів би запитати Любов Олександрівну, бо вона має  дуже великий досвід і стаж роботи в судових установах.  Я теж виріс у тому Красноперекопському районі,  де вона працювала багато років,   і   хочу   сказати,   що   саме  в  70-80  роки  в  цьому Красноперекопському районі були  дуже  брутальним  чином  виселені десятки  кримських  татар,  які  намагалися  повернутися  на  свою батьківщину.

     Я хочу нагадати їй хоча б два приклади з тих років, коли вона працювала ще не суддею, а секретарем. Це 19 грудня 1978 року, коли було виселено подружжя Куметових.  Це 20 лютого  1979  року,  коли була виселена Зоре Ромазанова з дітьми.

     А запитання   в   мене  таке.  Я  не  звинувачую  саме  Любов Олександрівну,  бо я розумію,  наскільки аморальними були суди  за радянської  влади.  Але  чи  не буде той досвід,  досвід репресій, каральних  операцій  щодо  людей,  які  проводилися  в   ті   роки радянською владою, заважати їй приймати справедливі рішення вже за українськими законами?  Бо вона до цього часу, так скажемо, ніяким чином  не  висловила  своє  ставлення до тих репресій,  які були в Криму.

     ЛОМАНОВА Л.О.,  суддя Верховного суду  Автономної  Республіки Крим. Я прошу пробачення, але я не зрозуміла.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу    до   уваги,   шановні   колеги!   Любове Олександрівно, ви зрозуміли запитання?

     ЛОМАНОВА Л.О. Прошу пробачення, ні. Не чути.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Колего  Чубаров,   я   звертаюся   до   вас:   ви наполягаєте  на  своєму  запитанні,  яке  не має абсолютно ніякого відношення  до  розгляду  сьогодні  кандидатури  судді,  абсолютно ніякого?

          ЧУБАРОВ Р.А.  Ви знаєте, я дійсно думав, що зараз підійду сам і до Ломанової,  і до Забари,  ми просто поговоримо. Добре, я можу погодитися з тим,  що проект було направлено по фракціях,  але те, що судді на балконі і вони нас не чують,  це неправильно.  Але  то вже інша проблема.

     Я знімаю  запитання.  Голосуємо.  Але  думаю,  що іншого разу судді повинні сидіти в залі.

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Дякую.  Є пропозиція  щодо  двох  кандидатур проголосувати  зараз.  Ставлю на голосування кандидатури Ломанової Любові  Олександрівни   (Алуштинський   міський   суд   Автономної Республіки  Крим)  та Забари Галини Яківни (Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим).

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Про обрання  їх  на  посади  суддів  безстроково. Прошу народних депутатів визначитися.

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Володимир   Марченко   -   з процедури. Будь ласка.

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ 161, Сумська область). Прогрессивная социалистическая партия Украины.  Я хочу обратиться к Чубарову.  В Украине должны быть хотя бы несколько государственных  институций, которые  бы  культивировали справедливость.  К таким институциям я отношу Верховный Совет и суды.

     Я думаю, что Чубаров прекрасно понимает, что человек, который работает  секретарем  в  суде,  не влияет ни на какие решения,  он фиксирует  обстоятельства,  ведет  протоколы  судебных  заседаний. Зачем  такие  выступления?  Зачем дискредитировать парламентаризм? Зачем дискредитировать Верховный Совет желанием заявить о каких-то политических  несогласиях  в  стране  в  целом  и направить это на человека,  который  вообще  не  может   нести   за   это   никакой ответственности?

     Я просил  бы  Чубарова и всех остальных депутатов:  если есть конкретные претензии,  выскажите их,  но не используйте свои права для  того,  чтобы  дискредитировать  депутатов и Верховный Совет в целом.

          КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ  57,  Донецька  область).  Фракция коммунистов.  Я полностью поддерживаю и попросил слово потому,  что я неоднократно говорил о том,  что  наша  процедура  утверждения  судей  требует  серьезной доработки.  Вот сейчас народный депутат Чубаров как хотел,  так  и высказался и потоптался по высшему законодательному органу страны. Он начал с курултая еще со времен Чингиз-хана. Но мы ж не начинаем вспоминать,  что  происходило  на самом деле.  Поэтому я бы просил народных депутатов или корректно ставить вопросы,  или  вообще  не просить слова по этому вопросу.

 

Голові---------
Верховної Ради України
РИБАКУ В.В.

 

Рада суддів України висловлює глибоке занепокоєння з приводу подій, які мали місце у Верховній Раді України 18 квітня та 16 травня 2013 року під час пленарних засідань з питань обрання суддів безстроково, коли окремими народними депутатами було зроблено спробу зірвати процес обрання суддів та повернутися до не передбаченої Законом України "Про судоустрій і статус суддів" процедури попередньої підготовки питань, пов’язаних із обранням суддів, у комітеті Верховної Ради України; обговорення кандидатур суддів безпосередньо на засіданні Верховної Ради України і виключення окремих суддів із проекту постанови про обрання та можливості проведення щодо таких суддів додаткових перевірок.

Наявні випадки, коли кандидати на посаду судді безстроково, які успішно пройшли всі відповідні перевірки та процедури, тривалий час після надходження документів до Верховної Ради України чекають розгляду їх питання на пленарному засіданні.

Незалежність судової влади у демократичному суспільстві є однією з основоположних гарантій дії принципу верховенства права, справедливого і неупередженого захисту конституційних прав і свобод громадян, забезпечення правопорядку та поваги до закону.

Принцип забезпечення незалежності суддів закріплено в Європейській хартії про закон "Про статус суддів" та Рекомендаціях СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи, за якими орган, уповноважений приймати рішення щодо обрання та кар’єри суддів, повинен бути незалежним від уряду та адміністративних органів, підлягають виключенню інші ризики політичного впливу на зазначений процес.

Україна як член Ради Європи взяла на себе зобов’язання створити належні умови для функціонування судової влади з гарантуванням незалежності, неупередженості та самостійності судів і суддів.

Прийняття Верховною Радою України Закону України "Про судоустрій і статус суддів" стало важливим кроком на шляху розбудови правової демократичної держави Україна, та було оцінено суспільством як підтвердження спрямованості діяльності держави на забезпечення прав і свобод людини і їх гарантій, а суддівською спільнотою як важливий крок на шляху зміцнення правових гарантій і статусу суддів в Україні.

ХI черговим з’їздом суддів України відзначено наявність позитивних зрушень у сфері здійснення правосуддя, зокрема, щодо удосконалення процедури добору кандидатів на посаду судді та призначення на суддівську посаду.

З метою впровадження європейських стандартів судочинства та зменшення впливу політичних органів (Президента України і Верховної Ради України) на процес призначення та обрання суддів, законом було встановлено принцип, за яким роль цих органів зводиться до прийняття рішення про призначення чи обрання суддів лише на підставах та у межах подань органів, відповідальних за формування суддівського корпусу – Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, без розгляду питання про можливість чи неможливість призначення або обрання рекомендованої на їх розгляд кандидатури.

Щодо процедури обрання суддів безстроково, частиною другою статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.

Такий підхід законодавця, коли основна роль у процесі обрання суддів відводиться не політичному органу, а політично незалежному судовому органу, більшу частину якого складають судді, обрані самими суддями, свідчить про посилення юридичних гарантій незалежності суддів та повністю відповідає міжнародним стандартам правосуддя, унеможливлює політизацію процесу обрання суддів, виключає можливість будь-якого впливу на кандидата на посаду судді.

Рада суддів України сподівається, що ініціативи, направлені на зменшення ролі політичних органів у процесі призначення і обрання суддів, стосуватимуться й Конституції України, положеннями якої передбачено повноваження політичних органів приймати рішення щодо кар’єри суддів.

Рада суддів України підтримує необхідність конструктивного діалогу між законодавчою та судовою гілкою влади, вітає діяльність парламенту, спрямовану на прийняття законів України, покликаних удосконалити судоустрій, сприяти формуванню високопрофесійного суддівського корпусу, забезпечити доступність правосуддя для людей, встановити юридичні підстави відповідальності суддів, які знехтували положеннями закону і порушили присягу судді.

Намагання ревізувати встановлений Законом порядок обрання судді безстроково та повернути практику надання оцінки діяльності роботи суддів політичними органами є кроком назад від досягнутого нашою державою в реформі судоустрою на шляху євроінтеграції, несе загрозу незалежності суддів, підриває віру наших співгромадян у справедливий, незалежний та неупереджений суд.

Рада суддів України вважає неприпустимими випадки ігнорування положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо обрання кандидата на посаду судді безстроково і закликає Вас спільно з народними депутатами України докласти всіх зусиль для того, щоб у роботі парламенту не було місця діям, які можуть загрожувати незалежності суддів, створювати сприятливі умови для втручання у здійснення правосуддя та стояти на заваді утвердженню в нашій державі демократичних сучасних процедур обрання суддів.

З повагою

Голова
Ради суддів України----------------------------------------------------В.В. Онопенко

Звернення затверджено рішенням Ради суддів України від 24 травня 2013 року № 23.

Під час розгляду Верховною Радою питання про звільнення суддів обидві постанови, якими, зокрема, передбачалося відправити у відставку 44 судді, не набрали необхідних 226 голосів.

Річ у тім, що представники опозиції за ці нормативні акти категорично відмовилися голосувати.

Так, під час обговорення проектів постанов заступник голови фракції ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв вимагав, аби судді йшли не у відставку, а на пенсію — після досягнення відповідного віку. Тим самим, за його словами, будуть зекономлені кошти державного бюджету на виплату колишнім служителям Феміди довічного грошового утримання.

Натомість голова Комітету ВР з питань правової політики Валерій Писаренко закликав колег не перетворювати суддів на кріпаків і залишити за ними право виходу у відставку. «Давайте вже сьогодні демонструвати вропейський вибір і довіряти рішенням судових органів», — наголосив він.

Нагадаємо, що згідно з ч.1 ст.109 закону «Про судоустрій і статус суддів» право на відставку виникає у володаря мантії, який має стаж роботи на посаді судді не менш ніж 20 років, незалежно від досягнення граничного віку в 65 років. У такому разі він отримує довічне грошове утримання. Так само суддя має право на довічне грошове утримання й у разі досягнення пенсійного віку, встановленого ч.1 ст.138 закону.

Тобто від формулювання підстави для звільнення сума виплат, які щомісяця отримуватиме колишній суддя, не зміниться. Єдина відмінність — у вихідній допомозі у зв’язку з відставкою, передбаченій ст.136 закону.

Одначе з огляду на те, що обидві постанови, підготовлені згідно з унесеними Вищою радою юстиції поданнями, не були підтримані парламентом, причини неголосування опозиційних фракцій слід шукати в іншій площині.

Спроби законодавців обмежити виплати суддям у відставці (як правило — 10 мінімальними зарплатами) вже були, але Конституційний Суд раз у раз визнавав такі норми звуженням гарантій незалежності судді.

 

Тепер С.Соболєв пропонує профільному комітету негайно розробити та внести зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів», аби позбутися самого поняття «право на відставку».

Очевидно, що такі обмеження теж не пройдуть перевірки на конституційність. Тим більше що аналогічні пільги стосовно виходу на пенсію за вислугою років передбачені для певних державних службовців. Проте соціальні гарантії цієї категорії громадян не так муляють око представникам опозиції, як значно менш чисельного суддівського корпусу.

До того ж, попри заклики про очищення суддівського корпусу від несумлінних працівників, опозиція не голосує й за звільнення окремих законників за порушення присяги. До того ж не вникаючи в обставини, які стали підставою для внесення такого подання.

Зокрема, на цьому тижні вже вдруге не набрала необхідної кількості голосів постанова про звільнення судді Дарницького районного суду м. Києва, який за два останні роки отримав 5 доган. Але в даному разі кошти держбюджету, які щомісяця витрачаються на зарплатню такому володарю мантії, опозицію не турбують.

Щоправда, принаймні із заповнен­ням вакансій цього разу проблем не виникло: з другої спроби (два тижні тому ця постанова вже виносилася на розгляд) нардепи проголосували за переведення 9 суддів до апеляційної інстанції та обрали на посади 7 осіб безстроково в місцевих судах. До того ж заповнили одну з двох вакансій у Верховному Суді. За цю постанову несподівано віддала голоси частина фракції ПП «УДАР».

Отже,  намітились якісь зрушення щодо виходу з глухого кута, в якому опинилися судді.

Адже політичні суперечки перетворили судову владу на заручницю «доброго гумору» парламентарів.

Але без унесення змін до Конституції цього не досягти.