В Красноперекопському міськрайсуді, де знаходиться архів Первомайського районного суду після ліквідації району і суду у 1962 році, були отримані копії рішень того часу.
Згідно діючого на той час законодавства всі справи того часу розглядались на участю народних засідателів. На період тимчасової відсутності професійного судді його обов’язки покладались на одного з народних засідателів.
Так, збереглася копію наказу начальника управління Міністерства Юстиції УРСР по Кримський області А. Полянської від 26 серпня 1955 року № 55, яким на період відпустки народного судді Ярошенко В.П. з 16.08 по 12.09 1955 року на підставі рішення райвиконкому, обов’язку народного судді покладені на народного засідателя Єгуткіна Якова Юрійовича, який розглядав і кримінальні справи.
Рішення суду минулого століття цікаві для вивчення минулого, порівняння з сьогоденням. це вже рішення від імені УРСР, рішення виконанні рукописним способом російською мовою.
Наводимо деякі вироки суду, практично дослівно, без зміни стилістики:
Так, народный суд Первомайского района Крымской области в августе 1952 года, (в составе председательствующего – судьи Эгуткина, народных заседателей Моляк и Кратцева, с участием прокурора Фролова, адвоката Юшкова) рассмотрел уголовное дело в отношении гр. Г., 1931 г.р., члена ВЛКСМ, образование 4 класса, не судимогог, холостого, работал в Красноперекопском райпортребсоюзе, проживал с. Танковое, - по ст. 3 Указа Президиума Верховного Совета СССР от 4 июня 1947 года «Об уголовной ответственности за хищение государственного и общественного имущества». Рассмотрев материалы дела, заслушав показания свидетелей и объяснение самого подсудимого, установил, что 8 июля 1952 года ночью подсудимый, проезжая мимо бута бригады № 1 колхоза им. Герои Соваша, увидел что сторож спит с целью уворовать зерно подъехал к бунту, взял стоявшую там бочку, поставил на повозку, и ведром, которое было в бочке насыпал в нее ячменя, который привез домой и поставил у себя в конюшне, где последний и был обнаружен и возвращен колхозу в количестве 90 кг.
В судебном заседании подсудимый виновным себя признал полностью, его вина доказана. Исходя из изложенного и руководствуясь ст. 296-297 УПК УССР, суд приговорил П. по ст. 3 Указа от 4 июня 1947 года «Об уголовной ответственности за хищение государственного и общественного имущества» к пяти годам лишения свободы без поражения в избирательных правах.
_03_03.png)
