«Перевірка амністії» – приклад беззаконня

№10 (1152) 07.03—13.03.2014

Комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розбирався з недавно ухваленим парламентом законом «Про застосування амністії в Україні». Фактично майже все засідання було присвячено цьому й перетворилося на своєрідні громадські слухання. Зрештою члени комітету створили спеціальну комісію, аби насамперед визначитись, хто з амністованих політв’язень, а хто все ж таки злочинець.

Перше публічне засідання комітету після «переформатування» влади пройшло теж в оновленому

«форматі» — перш за все були відсутні колишні неформальні тутешні «перші скрипки» — Артем Пшонка і Володимир Олійник. Взагалі з «регіоналів» на своєму посту залишилися тільки Геннадій Васильєв і Володимир Мисик (правда, нині вони позафракційні). При цьому на засіданні було багато представників громадськості й майдану.

Першим вирішили розглянути останнє питання порядку денного — «Про доручення Голови ВР Олександра Турчинова від 28.02.2014 щодо аналізу списку політв’язнів, які були перераховані на пленарному засіданні ВР 27.02.2014 під час обговорення та прийняття проекту закону «Про застосування амністії в Україні». Обговорення цієї теми зайняло левову частину засідання, по інших же питаннях депутати пройшли буквально «галопом по європах».

Нагадаємо: 24 лютня Рада підтримала закон «Про звільнення політв’язнів», в якому були перераховані прізвища 23 громадян, яких треба було звільнити. Але пізніше, 27 лютого, парламент ухвалив інший закон із

цього питання — «Про застосування амністії в Україні», яким список реабілітованих був розширений до 28 осіб.

Деяким політв’язням інкримінувалися досить серйозні злочини — вбивство, бандитизм, розбій і т.д. До того ж, за словами керівника комітету Андрія Кожем’якіна, до парламенту звернулися рідні жертв амністованих з вимогою відновити справедливість.

Тим часом у представників майдану є новий список тих, кого треба реабілітувати. Тому було вирішено перевірити справи всіх амністованих. «Загалом є ще 11 додаткових прізвищ. У зв’язку із цим я отримав доручення від Голови ВР О.Турчинова перевірити всіх осіб, які були в цьому списку… Ми звернулися до ГПУ, МВС і громадських організацій, щоб вони допомогли нам це зробити», — пояснив А.Кожем’якін. Він також повідомив, що, хоча, за інформацією прокуратури, всі кримінальні провадження стосовно політичних в’язнів закриті, а всі потерпілі від режиму вийшли на волю, у Комітету визволення політв’язнів інші дані. Наприклад, 4 хлопці, затримані за купівлю обладнання для катапульти для штурму на вул. Грушевського, досі

перебувають у СІЗО (міліція звинуватила їх у викраденні людини, постачанні збої та інших досить серйозних злочинах).

На думку Сергія Саса, треба дуже ретельно підійти до вирішення цього питання. Він розповів, що до комітету звернулася мама загиблої внаслідок ДТП дитини. Винуватця засудили до 4 років позбавлення волі. І раптом він опинився серед реабілітованих. «Тут є і розбійні напади, і вбивства, навіть вбивство на грунті ревнощів, і незрозуміло, як усі ці люди потрапили до цього списку. Тому комітету треба «пройтися по всіх цих особах і визначитися з цього приводу», зазначив С.Сас.

Не дуже відповідає критерію «політичності» й справа звільненого в запалі пристрастей депутата Ігоря Маркова, вважають представники євромайдану. «Я не знаю, звідки взялася решта людей у цьому законі, але за
23 прізвища можу поручитись і можу розповісти про кожного. Щодо кожного на наших засіданнях

представники партій та організацій приймали рішення про те, що вони — політв’язні, — пояснив координатор Комітету визволення політв’язнів Микола Коханівський і додав: — Зараз ми віднайшли ще 5 людей, яких на загальних зборах вирішили визнати політв’язнями».

М.Коханівський також підкреслив, що «постанова ВР — найідеальніший інструмент, щоб визволити людей». Свій виступ він закінчив фразою: «Ви людей посадите, і вони ще роками сидітимуть. Ми цього не допустимо!»

Дуже емоційно з приводу спірного закону висловився й Володимир Стретович. «Відповідно до ст.19 Конституції всі органи державної влади, місцевого самоврядування діють у межах і в спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Верховна Рада не може застосовувати акти індивідуальної амністії. Це — ноу-хау, яке зруйнує нашу правову систему», — безапеляційно заявив Володимир Миколайович. «Ми будуємо нову державу, але революційна доцільність, поспішність не може підміняти законність. Якщо ми хочемо вибудувати нормальну правову державу, треба все робити по праву, а не поспішати, кричати з трибун,

залякувати, що ми цього не допустимо. Або ми зануримося в анархію. Я вас прошу зупинитись у подібних діях, тому що зруйнуємо все, що надбано до цього, і тоді — анархія, автомат Калашникова, і насилля буде правити країною. Не можна, прикриваючись політичною доцільністю, звільняти вбивць», — наголосив він.

На думку В.Стретовича, правильно було б прийняти постанову й доручити Верховному Суду створити спеціальну групу та переглянути кожну справу.

Підтримав політика й представник Генеральної прокуратури Григорій Середа. Він уважає, що до вирішення цього питання треба підійти з точки зору права й попрацювати в цьому напрямку, зокрема внести деякі зміни до Кримінального кодексу.

А.Кожем’якін пообіцяв зважено підійти до цього питання, але при цьому зазначив, що знає, як раніше «шилися справи», й у нього особисто багато запитань до прокуратури, суду. І навів приклад Юлії Тимошенко. На думку родичів політв’язнів, спочатку треба

звільнити людей, які постраждали за свої політичні переконання, а вже потім виробити якийсь правовий механізм.          

Урешті-решт депутати зійшлися на тому, що треба відокремити політв’язнів від звичайних злочинців, які невідомо як потрапили до списку. Для цього вирішено створити спеціальну комісію. До неї ввійшли депутати, представники правоохоронних органів і громадськості. У рекордний термін — 5 днів — експерти повинні визначитись із законом та списком. С.Сас назвав комісію «умовним судом присяжних».

«З 23 людьми в цьому списку ми визначилися. Залишилося перевірити решту… До понеділка комісія повинна напрацювати рішення, й у вівторок люди повинні вийти на волю», — резюмував А.Кожем’якін.

Крім того, члени комітету рекомендували прийняти в першому читанні деякі законопроекти. Зокрема, щодо забезпечення реалізації повноважень ВР при визначенні структури Міністерства внутрішніх справ, щодо посилення кримінальної відповідальності за катування,

завідомо незаконні затримання, привід або арешт та примушування давати показання, щодо підвищення відповідальності осіб, які утримують домашніх тварин, і деякі інші. Швидкість ухвалення рішень нардепи пояснили тим, що всі ці законопроекти їм дуже добре відомі — вони не вперше з’являлися в порядку денному парламентського підрозділу.

 

11.03.2014

Парламентарі вирішили не обмежуватися реабілітацією політичних в’язнів і пропонують запровадити механізм, що уможливить перегляд фактично всіх вироків, які були винесені за останні 4 роки. Засудженому достатньо буде подати заяву до спеціальної комісії, яка й вирішуватиме, чи є у справі ознаки незаконного переслідування осіб.

Згідно з проектом закону «Про реабілітацію осіб, які були незаконно засуджені» (№4389), який цього тижня зареєстрував заступник голови фракції ВО «Батьківщина» Сергій Пашинський, має бути створена спеціальна комісія, що переглядатиме вироки, ухвалені з березня 2010 р. до лютого 2014-го.

До складу такої комісії, що затвердить Верховна Рада,

пропонується включити 15 осіб. 8 членів комісії буде обрано за пропозицією Ради суддів із числа суддів (суддів у відставці) Конституційного, Верховного та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Решту — за пропозицією не менш ніж 45 народних депутатів, 2 з яких також з числа вказаних суддів (суддів у відставці), а 5 — представників громадськості. При цьому представниками громадськості можуть бути громадяни України з вищою юридичною освітою, науковим ступенем кандидата юридичних наук або більш високим науковим ступенем та досвідом роботи у сфері права не менш ніж 10 років.

Комісія має проаналізувати кожну заяву та з’ясувати, чи були допущені порушення прав людини під час слідства та судового процесу. Щоправда, прийматимуться такі заяви лише впродовж 2 місяців після початку діяльності комісії.

Час на розгляд таких заяв у проекті не обмежено. Водночас комісія уповноважена витребовувати

матеріали справ, а також звертатися із запитами до органів державної влади, включаючи суди, підприємства, установи, організації всіх форм власності.

У разі прийняття комісією рішення про «наявність ознак ухвалення судового рішення з політичних мотивів» особа матиме право на звернення до суду для встановлення статусу реабілітованої. Перегляд справ за нововиявленими обставинами здійснюватиме ВСС, а якщо він уже ухвалював рішення в такій справі — Верховний Суд.

У разі винесення виправдувального вироку така особа матиме право на відшкодування (повернення) належного їй конфіскованого або зверненого в дохід держави майна або коштів з держбюджету, отриманих від реалізації такого майна; сум сплачених штрафів, призначених як покарання; стягнутих з особи процесуальних витрат у кримінальному провадженні. Крім того, особа отримає компенсацію у розмірі однієї мінімальної зарплати за кожен місяць перебування під

вартою та в місцях позбавлення волі.

Скільки працюватиме спеціальна комісія у проекті не зазначено. Але, вочевидь, що чимало засуджених спробують скористатися такою можливістю, аби вийти на волю.