Правозахисники пропонують допрацювати законопроект щодо люстрации суддів

Правовые известия  04.03.2014  

  Украинский Хельсинский союз по правам человека призывает отложить рассмотрение законопроекта «О восстановлении доверия к судебной системе Украины» до проведения его тщательного обсуждения в профессиональных кругах и кругах общественных организаций

   Украинским Хельсинским союзом по правам человека обнародовано обращение по поводу законопроекта «О восстановлении доверия к судебной системе Украины». Правозащитники считают, этот Закон, в случае его принятия в виде, одобренном Кабмином, вместо восстановления доверия приведет к еще большему подрыву независимости судебной власти.      Кроме того, Закон будет иметь разрушительные последствия для правовой системы Украины.

    Законопроект, фактически вводя люстрации судей, не основывается на общих основаниях и программе люстрации, которая до сих пор не была обсуждена и не одобрена. Учитывая намерение власти провести люстрацию в различных сферах государственного управления, это создает опасность применения различных подходов к люстрации в различных сферах.

   С одной стороны, законопроект произвольно определяет сферу проверки, оставляя без внимания другие важные аспекты судебной деятельности, имеющих не менее серьезные последствия.

  С другой стороны, законопроект включает в сферу проверки решения, «существенно ограничивающие конституционные права и свободы граждан». Учитывая неопределенность этого признака и логистическую невозможность просмотреть такой объем судебных решений, это коснется почти всех решений, принятых судами, и будет иметь разрушительные последствия для правового порядка в стране, поскольку каждое судебное решение окажется под угрозой отмены. Такая правовая неопределенность является реальной угрозой для общественной жизни.

Кроме того, Закон не определяет процедуру и даже не предусматривает возможности пересмотра решений, «существенно ограничивающих конституционные права и свободы граждан», и тем самым создает впечатление, что целью Закона не является восстановление справедливости и доверия к правосудию.

  Такой признак, как наличие дисциплинарных производств и их характер, крайне ненадежный, поскольку дисциплинарные производства против судей использовались часто именно как средство давления на них и дисциплинарные наказания часто применялись именно за законные решения.

     9 января 2013 Европейский суд по правам человека принял решение по делу «Волков против Украины», в котором отметил вопиющие нарушения, допущенные в отношении судьи. В частности, принципы формирования Высшего совета юстиции привели к выводу, что этот орган не может обеспечить независимость и беспристрастность рассмотрения вопросов об увольнении судьи. Напомним, депутаты не смогли восстановить Волкова в должности судьи Верховного Суда.

  В УХСПЧ считают, что этим законопроектом предусматривается создание структуры, решающей судьбу судей, которая еще меньше соответствует требованиям ст. 6 Конвенции, чем Высший совет юстиции.

    «Правосудие - слишком хрупкая материя, чтобы общество позволило себе обращаться с ней поспешно и без достаточной подготовки. Не отрицая необходимости проведения решительных мер, направленных на оздоровление судебной системы и возобновления доверия к правосудию, мы считаем, что эта задача требует взвешенного подхода, разработки и согласования критериев и тщательной проработки процедур, которые обеспечат справедливую процедуру и гарантируют права всех заинтересованных лиц. Без этого любая люстрация будет выглядеть, как расправа победителей над побежденными», - заключают правозащитники.

 

   Українська Гельсінська спілка з прав людини закликає відкласти розгляд законопроекту «Про відновлення довіри до судової системи України» до проведення його ретельного обговорення у професійних колах та колах громадських організацій.

   Цей закон, у разі його прийняття у вигляді, схваленому Кабінетом міністрів України, замість відновлення довіри призведе до ще більшого підриву незалежності судової влади. Крім того, закон матиме руйнівні наслідки для правової системи України.

    Законопроект, фактично запроваджуючи люстрацію суддів, не ґрунтується на загальних засадах та програмі люстрації, яка до цього часу не обговорена і не схвалена. Враховуючи намір влади провести люстрацію у різних сферах державного управління, це створює небезпеку застосування різних підходів до люстрації у різних сферах.

   З одного боку, законопроект довільно визначає сферу перевірки, лишаючи поза увагою інші важливі аспекти судової діяльності, що мають не менш серйозні наслідки.

  З іншого боку, законопроект включає в сферу перевірки рішення, «що суттєво обмежують конституційні права і свободи громадян». Враховуючи невизначеність цієї ознаки та логістичну неможливість переглянути такий обсяг судових рішень, це торкнеться майже всіх рішень, ухвалених судами, і матиме руйнівні наслідки для правового порядку в країні, оскільки кожне судове рішення опиниться під загрозою скасування. Така правова невизначеність є реальною загрозою для суспільного життя.

   Крім того, закон не визначає процедуру і навіть не передбачає можливості перегляду рішень, «що суттєво обмежують конституційні права і свободи громадян», і цим створює враження, що метою закону не є відновлення справедливості та довіри до правосуддя.

  Така ознака, як наявність дисциплінарних проваджень та їх характер, є вкрай ненадійною, оскільки дисциплінарні провадження проти суддів використовувалися часто саме як засіб тиску на них і дисциплінарні покарання часто застосувалися саме за законні рішення.

9 січня 2013 Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Волков проти України», у якому відзначив кричущі порушення, допущені щодо судді. Зокрема, принципи формування    Вищої ради юстиції призвели до висновку, що цей орган не може  забезпечити незалежність та безсторонність розгляду питань щодо звільнення судді. Цим законопроектом передбачається створення структури, що буде вирішувати долю суддів, яка ще менше відповідає вимогам статті 6 Конвенції, ніж Вища рада юстиції.

   Правосуддя – занадто крихка матерія, щоб суспільство дозволило собі поводитися з нею поспіхом і без достатньої підготовки.

   Не заперечуючи необхідності проведення рішучих заходів, спрямованих на оздоровлення судової системи та поновлення довіри до правосуддя, ми вважаємо, що це завдання вимагає виваженого підходу, опрацювання і узгодження критеріїв та ретельного опрацювання процедур, які забезпечать справедливу процедуру і гарантують права всіх зацікавлених осіб.

      Без цього будь-яка люстрація буде виглядати, як розправа переможців над переможеними.

      Микола Козирєв, голова правління УГСПЛ