Скільки коштує «золотий паспорт» країн ЄС?
№47 (1137) 23.11—29.11.2013
ЮЛІЯ МАНКЕ, ОЛЕКСАНДР ВАРКЕНТІН
Мальта — приклад держави, яка готова надавати громадянство товстосумам. Але й в інших країнах Європейського Союзу багатію легше, ніж звичайній людині отримати посвідку на проживання. Deutsсhe Welle з’ясувала подробиці.
Права людини — універсальні. Проте в багатіїв прав більше. Принаймні якщо вони про всяк випадок (раптом доведеться рятуватися втечею) захочуть отримати громадянство або посвідку на проживання в державах Євросоюзу.
Мальта оголосила прейскурант: хочеш отримати паспорт країни, сплати €650 тис. Якщо інші держави
хоча б для годиться вимагають вкладення капіталу в економіку країни або придбання нерухомості, то Мальта без усякого лицемірства хоче, щоб платили чистоганом. Нерухомість купувати не потрібно і навіть проживати на острові необов’язково. Правда, стати володільцем мальтійського громадянства не зможуть особи з кримінальним минулим.
«Золотий паспорт» дає право не тільки голосувати на місцевих виборах, а й безперешкодно їздити в 160 країн світу, з якими Мальта уклала угоди про безвізовий в’їзд.
«Запропонована схема оповита таємницею. Імена тих, хто отримав мальтійське громадянство, залишаться засекреченими. Ми хочемо більшої прозорості», — заявив представник опозиційної парламентської партії Девід Геррера.
Нарікання викликає не тільки закритість урядової програми. «Виходить, що в громадянства з’являється цінник. Це суперечить принципу соціальної справедливості й, навпаки, призводить до дискримінації», — наголосив професор соціології Мальтійського університету, колишній лідер Зеленої
партії Майкл Бригульйо.
Зараз на те, щоб стати громадянином республіки, менш забезпеченим іммігрантам у середньому потрібно 10 років. При цьому вони проходять кілька тестів, наприклад на знання мови. До речі, багатим іноземцям відтепер такий іспит складати не доведеться.
Крім самого заявника, отримати національний паспорт зможуть його дружина, діти й навіть батьки, заплативши від €18 тис. до €50 тис. Таким чином держскарбниця до кінця року планує отримати близько €30 млн. У майбутньому наміряються щорічно продавати до 300 паспортів. Гроші підуть до спеціального фонду майбутніх поколінь.
Нікосія ще у квітні, відразу після банківської кризи в країні, оголосила, що планує надавати громадянство особам, які вклали у фінустанови або економіку країни не менш ніж €3 млн. Стати громадянами зможуть і ті, хто втратив понад €3 млн унаслідок банківської кризи на Кіпрі. Насамперед ці обіцянки адресовані нуворишам із Росії та України.
Плани кіпрського уряду спочатку викликали обурення. Наприклад, депутат німецького Бундестагу Вольфганг Босбах в інтерв’ю Leipziger Volkszeitung заявив, що межі допустимого будуть порушені, «якщо Кіпр почне надавати громадянство особам, підозрюваним у тому, що їхні гроші, вкладені в країні, отримані із сумнівних джерел».
Можливо, політик на момент інтерв’ю просто не знав або призабув, що в інших державах отримати громадянство чи посвідку на проживання можна значно дешевше, ніж на Кіпрі.
Наразі багато країн ЄС уводять власні правила надання громадянства або отримання посвідки на проживання. Причому всі переваги — у багатіїв.
В Ірландії до 2001 року інвестори без особливих проблем отримували громадянство. Зараз треба вкласти півмільйона євро в суспільні проекти у сферах освіти, охорони здоров’я, мистецтва або спорту, щоб отримати постійну посвідку на проживання.
У Португалії достатньо придбати нерухомість. Таку
саму формулу наміряється ввести й Іспанія: необхідно купити нерухомість, вартість якої перевищує €160 тис., щоб отримати посвідку на проживання. До речі, вона надає майже ті самі права, що й громадянство, за винятком права участі у виборах.
Греція — дорожча, там вартість придбаної нерухомості має становити як мінімум чверть мільйона. Зате члени сім’ї «включені» в угоду — вони автоматично отримують посвідку на проживання на 5 років.
В Угорщині для цього достатньо купити облігації державної позики. Цікавляться такими пропозиціями переважно клієнти з Росії, Китаю та Індії.
У Швейцарії компанія Henley&Partners спеціалізується на купівлі громадянства для заможних клієнтів. Ті, хто не хоче стати громадянином таких екзотичних країн, як Домініканська Республіка чи Федерація Сент-Кристофер і Невіс, можуть звернути увагу на Австрію. Тут прийнято закон, що дозволяє уряду надавати громадянство особам, котрі «зробили або потенційно готові зробити надзвичайний внесок на
користь республіки».
Депутат Європарламенту від німецької партії «Союз-90»/«Зелені» Ян-Філіп Альбрехт вимагає ввести єдині правила отримання громадянства для всіх претендентів у всіх країнах Євросоюзу. «Я в принципі проти того, щоб країни ЄС довільно роздавали громадянство», — заявив політик.
Професор Мюнстерського університету Дітріх Тренгард уважає надання громадянства багатіям «неетичною» практикою. В інтерв’ю Deutsсhe Welle він підкреслив, що у 2012 році в Австрії не було жодного такого випадку, а роком раніше громадянство за гроші отримали лише 23 особи. «Неетичним» або непривабливим, на думку професора, є те, що відносно простих біженців або мігрантів у країні діє надзвичайно жорстка політика надання громадянства.
У Німеччині про рівні права теж говорити не доводиться, вважає Я.-Ф.Альбрехт. Останніми роками розгорнулася ціла кампанія залучення в країну висококваліфікованих фахівців. «Одночасно ми намагаємося не пустити бідних людей, які, цинічно кажучи, не представляють економічного інтересу. Така практика мало чим відрізняється від планів Кіпру», — відзначив депутат Європарламенту.