22 листопада 2013,
Про це Уповноважений з прав людини заявила сьогодні у прямому ефірі радіо «Голос столиці», відповідаючи на запитання ведучого: «У чому полягає революційність нового Кримінального процесуального кодексу?».
«Якщо старий КПК був спрямований на те, щоб звинуватити і засудити особу, то сьогоднішній КПК дає змогу суду вислухати дві рівні сторони – прокурора та адвоката – і винести справедливе рішення щодо вини чи невинності особи», – сказала Уповноважений.
Водночас вона відзначила, що реалізація нового КПК ускладнена не стільки новим механізмом проведення кримінального провадження, скільки необізнаністю в повній мірі з положеннями нового Кримінального процесуального кодексу
«Якщо наводити приклади того, яким чином гальмується процес застосування норм нового КПК, можна послатися на таке болюче суспільне явище як домашнє насильство. Тут дуже цікава ситуація. Тому що ми почали говорити про домашнє насильство зі слів співробітників МВС, які скаржаться на те, що вони не можуть покласти край домашньому насильству, втрутитися в ситуацію, тому що новий КПК передбачає входження в помешкання людини лише за рішенням суду. Ми пояснюємо, що в такому випадку, коли мова йде про домашнє насильство, застосовуються не норми КПК, а норми Закону України «Про міліцію», коли міліція зобов’язана припинити правопорушення, що відбувається, навіть якщо це відбувається у приватному помешканні особи. Це є свідченням того, що правоохоронці не готові застосувати норми одразу кількох законодавчих актів – свого профільного закону «Про міліцію» і нового закону, який регулює провадження в кримінальних справах, – застосувати їх одночасно і ефективно. І це дійсно проблема, адже якщо працівники правоохоронних органів не будуть готові до застосування нових і революційних норм КПК, ці норми не будуть виконуватися», – наголосила Валерія Лутковська.
20 листопада 2013
Про це заявила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини під час круглого столу «Новий КПК: рік за новими правилами», який відбувся сьогодні, 20 листопада 2013 року, за участю представників Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, міжнародних та правозахисних громадських організацій, а також представників дипломатичних місій.
Під час круглого столу обговорювалися питання впливу нового КПК на покращення ситуації з дотриманням прав людини в Україні.
«Рік дії нового КПК України засвідчує, що сьогодні його реалізація ускладнена не стільки новим механізмом проведення кримінального провадження, скільки необізнаністю в повній мірі з положеннями нового КПК України усіх учасників кримінального провадження, включаючи заявника, потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого, адвокатів, слідчого і навіть інколи прокурора та слідчого суддю. Це підтверджується, зокрема, збільшенням кількості звернень громадян та звернень адвокатів до Уповноваженого з прав людини, у відповідь на які Уповноважений змушений надавати роз’яснення щодо кроків, які вони мають здійснити відповідно до нового КПК України в тій чи іншій ситуації», – заявила Валерія Лутковська.
Валерія Лутковська зазначила, що однією із новацій нового КПК України є закріплення на законодавчому рівні дотримання під час кримінального провадження міжнародних стандартів у галузі прав і свобод людини й громадянина та застосування практики Європейського суду з прав людини. У зв’язку із цим особливу увагу привертає до себе стаття 11 нового КПК України, яка чи не дослівно відтворює положення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про заборону катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання. Результатом цього, за словами Омбудсмана, стало зменшення кількості звернень громадян зі скаргами на катування в міліції.
«Наразі, якщо проблеми і існують, то не стільки в самому Кримінальному процесуальному кодексі України, який став революційним документом для національної системи кримінальної юстиції, скільки в практиці його застосування всіма учасниками кримінального провадження, зокрема правоохоронними органами та органами прокуратури, які все ще залишаються не реформованими», – переконана Уповноважений з прав людини.
Наводячи статистичні дані, Валерія Лутковська повідомила, що до Секретаріату Уповноваженого продовжують надходити скарги на порушення прав, але вони в основному стосуються проведення досудового розслідування у розумні строки, захисту і правової допомоги захисника, зміни запобіжного заходу, права на свободу та особисту недоторканність.
«Аналіз звернень громадян до Уповноваженого з прав людини в 2013 році з питань порушення їх прав в кримінальному провадженні не дає підстав стверджувати, що всі вони є обґрунтованими та причиною їх появи є недосконалість нового КПК України», – зазначила Валерія Лутковська.
Наостанок Омбудсман додала, що дати чітку характеристику та однозначний і повний аналіз новому КПК за рік функціонування складно, тому моніторинг Уповноваженого щодо дотримання прав і свобод громадян під час кримінального провадження триває. http://www.ombudsman.kiev.ua