Досудове врегулювання спорів — нова форма примирення

Чи приживеться в Україні новий спосіб захисту прав громадян?

17.10.2013

Бути чи не бути досудовому врегулюванню спорів в Україні? Це питання обговорювали в Одеському окружному адміністративному суді, де відбулася чергова зустріч у рамках спільного канадсько-українського проекту «Освіта суддів — для економічного зростання»

У рамках візиту делегації з Канади був проведений семінар для суддів, уповноважених на проведення процедури досудового врегулювання спорів (суддів двох пілотних судів — Одеського окружного адміністративного суду та Малиновського районного суду м.Одеси), на тему «Досудове вирішення спорів: обговорення практичних питань та обмін досвідом».

Довідка:

МИРОВА УГОДА В СИСТЕМІ АЛЬТЕРНАТИВНИХ СПОСОБІВ ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

Провадження  у справі до судового розгляду як стадія цивільного судочинства, метою якої є з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду, надає важливого значення мировій угоді як одному зі способів вирішення цивільно-правових спорів. З огляду на це мирова угода має більш широке застосування в судовій практиці.

У цивільному процесуальному законодавстві встановлено мету попереднього судового засідання: з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи (ч. 1 ст. 130 ЦПК України).  Для врегулювання спору до судового розгляду суд з’ясовує,  чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду (ч. ч. 2, 3 ст. 130 ЦПК України). 

Поняття мирової угоди як способу врегулювання спору на основі взаємних поступок уперше закріплено в ст. 175  Цивільного процесуального кодексу України 2004  року. 

Рішення Конституційного Суду України (справа про досудове врегулювання спорів) м. Київ, 9липня 2002 року СправаN1-2/2002N15-рп/2002.:  Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.