Феміда за європейським взірцем

А.Портнов наголосив, що положення проекту «спрямовані на якісну трансформацію судової системи, а їх зміст базується на міжнародних стандартах судочинства».

Парламент зробив перший крок до посилення незалежності суддів

№41 (1131) 12.10—18.10.2013

ЛЕВ СЕМИШОЦЬКИЙ

Президентський проект змін до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів отримав попереднє схвалення Верховною Радою. Друге голосування й остаточне прийняття документа можуть відбутися вже в лютому наступного року. Звісно, якщо з-поміж нардепів знайдуться ще 56 прихильників незалежності вітчизняної судової влади.

Доповідаючи з парламентської трибуни президентський проект змін до Конституції, радник глави держави Андрій Портнов насамперед нагадав про заклики європейських інституцій до всіх політичних сил в українському парламенті про необхідність якомога

скорішого ухвалення цього документа в запропонованій редакції. На це звертали увагу і голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо, і депутати Парламентської асамблеї Ради Європи у письмовій резолюції від 1.10.2013, і співдоповідачі моніторингового комітету ПАРЄ по Україні Майліс Репс та Маріетта де Пурбе-Лундін. І такі заклики базуються насамперед на висновку Венеціанської комісії від 15.06.2013 щодо цього проекту.

Місія (не)здійсненна

№41 (1131) 12.10—18.10.2013

Михайло БІЛЕЦЬКИЙ, спеціально для «ЗіБ»

Європарламент переніс заслуховування доповіді місії Кокса — Квасневського за спостереженням за розв’язанням в Україні проблеми вибіркового правосуддя на цілий місяць. Розглянуть цей документ якраз перед ухваленням рішення про підписання угоди про асоціацію з Україною — 15 листопада. Але чи є в доповіді правові рецепти розв’язання так званої проблеми Тимошенко — поки що загадка.

Євробюрократи проти Феміди

З погляду європейської бюрократії комісія Кокса —

Квасневського може пишатися своєю роботою. Згідно зі звітом, поданим до Європарламенту 18 квітня 2013 року, команда здійснила 14 візитів до України, побувала на 13 судових засіданнях. Провела в цілому 40 днів «чистого часу» в Києві, Харкові (де лікують Юлію Тимошенко), Менській колонії (де тримали Юрія Луценка) та Ялті, 15 днів на зустрічах у Брюсселі та Страсбурзі. До того ж 27 разів спілкувалася з представниками української влади й опозиції в телефонному режимі.

Від себе додамо, що і цей звіт, і поданий раніше — 2 жовтня 2012 року — не були оприлюднені в повному обсязі. На письмові прохання до прес-служби Європарламенту була незмінна відповідь: «Документи, що цікавлять вас, не призначені для обнародування».

Можна тільки здогадуватися чому. Інформації про це мало, якщо вивчити її, стає зрозуміло, що серед депутатів немає єдності в питанні про доцільність самої місії. Під час розгляду останнього звіту лідер «зелених» Ребекка Гармс і голова комітету в міжнародних справах Елмар Брок наполягали на

припиненні мандата комісії. Їхні доводи невідомі, проте можна припустити, що помилування екс-міністра внутрішніх справ Ю.Луценка, а також в.о міністра оборони Валерія Іващенка дає достатньо підстав для того, щоб Європарламент міг зберегти обличчя, винісши за дужки угоди про асоціацію «проблему Ю.Тимошенко».

Проте знайшлися гарячі голови, котрі вважають, що з вибірковим правосуддям в Україні можна боротися методом вибіркового політичного тиску. Те, що рецепти розв’язання так званої проблеми Тимошенко комісією Кокса — Квасневського далекі від юридичних, сумнівів не викликає. Про це свідчить особлива думка далеко не рядових євродепутатів, котрі резонно пропонують завершити місію, щоб не ставити під удар авторитет Європарламенту, який з волі політиків виявився заручником спору законодавчої та судової гілок влади. Навряд чи серед тих, хто перебуває в місцях позбавлення волі, є ті, кому завадило б обстеження й лікування в німецькій клініці, але мова йде лише про Ю.Тимошенко. Виходить, що декларувати чесність, прозорість і неупередженість набагато

простіше, ніж дотримуватися цих принципів.

Коса Тимошенко й камінь юриспруденції

Коректність долучення європейських структур до розв’язання «проб­леми Тимошенко» полягає в тому, що політичними методами Брюссель і Страсбург намагаються вирішити юридичну задачу. Точніше, виправити отриману юристами відповідь.

При цьому жодного разу в ході спілкування високопоставлених єврочиновників з пресою не давалась оцінка «політичної мотивованості» іншої частини вироку — щодо виплати Юлією Володимирівною компенсації в розмірі $195 млн за позовом НАК «Нафтогазу». Не говорилось і про те, як компенсувати багатомільйонний борг «ЄЕСУ» перед Міноборони РФ, який нині за рішенням суду погашається за рахунок державного бюджету України? Мабуть, із цього питання до правосуддя претензій немає. Виходить дивна картина: «справа Тимошенко» політично мотивована, але матеріальні претензії залишаються в силі?

Чи обговорюється ця сторона проблеми під час численних зустрічей Пета Кокса й Олександра Квасневського з українськими офіційними особами, невідомо. І головне — які можуть бути джерела погашення, якщо випустити Ю.Тимошенко? Адже вона навряд чи згодна виїхати на лікування з гарантією повернення в Качанівську колонію.

Юридична команда Юлії Володимирівни використовувала всі інструменти оскарження вироку, аж до звернення до Європейського суду з прав людини. З висновками українського та європейського правосуддя вона категорично не згодна. Після численних візитів П.Кокса й А.Квасневського до України вже ні в кого не повинно залишитися сумнівів у тому, що Ю.Тимошенко судили не за невигідність підписаного між РАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз» контракту, а за те, що процедура, яка привела до його укладення, була умисно порушена, що спричинило істотні фінансові втрати для бюджету. Більше того, мало місце службове підроблення (Ю.Тимошенко, м’яко кажучи, ввела в оману голову «Нафтогазу» Олега Дубину, наказавши підписати не найвдаліший

українсько-російський газовий контракт, причому відразу на 10 років).

У правовій державі прийнято поважати рішення суду. Приймаючи як даність те, що кількість так званих соломонових рішень незначна й одна зі сторін практично завжди не задоволена вердиктом. Для таких випадків передбачені інструменти апеляції та касації, аж до звернень до міжнародних інстанцій.

Найкращий захист — напад

Втім, цим правом Юлія Володимирівна користується, як ніхто інший. 4 вересня 2013 року чиновники Ради Європи зареєстрували лист від в’язня Качанівської жіночої колонії Ю.Ти­мошенко. Адресатів два: Комітет міністрів Ради Європи й департамент виконання судових рішень ЄСПЛ. За своєю формою— це лист, а по суті — чергове довільне трактування фактів і спроба видати бажане за дійсне. Не буде перебільшенням трактувати документ як спробу тиску на Суд, оскільки вердикт у другій справі «Тимошенко проти України» поки що не винесений.

Ось вільний виклад ЮВТ рішення Європейського суду з прав людини, прийнятого 30 квітня 2013 року: «Той факт, що ЄСПЛ визнав судовий процес наді мною незаконним, а використання кримінального законодавства нікчемним (тобто порушення державою Україна ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і ст.18 у поєднанні з ст.5), підтверджує незаконність не тільки мого арешту та затримання, а й те, що вирок постановлено упереджено, на порушення всіх принципів кримінального правосуддя».

З погляду юридичної коректності факт — тільки те, що в дужках. Решта — оцінні думки та спроба видати бажане за дійсне. Особливо якщо врахувати, що вердикт Суду стосувався лише обставин арешту.

Шкода, що ЄСПЛ розглядає справи не так швидко, як хотілося б заявникам, проте в Ю.Тимошенко є команда досвідчених юристів, які мали б підказати Юлії Володимирівні, що юрисдикція Євросуду не припускає втручання в діяльність судів національних. Не кажучи вже про Комітет міністрів Ради Європи, якому ЮВТ

наказує «зобов’язати Україну прийняти заходи щодо негайного звільнення Ю.Тимошенко й перегляду показового незаконного рішення Печерського райсуду».

Міністр юстиції Олена Лукаш уважає, що виконання вердикту Європейського суду в справі «Тимошенко проти України» забезпечене ухваленням нового Кримінального процесуального кодексу. А політик Ю.Тимошенко оцінює цю заяву так: «Офіційна позиція України неправильна, вона фальсифікована та спрямована на дезінформацію суспільства і Ради Європи, оскільки вердикт ЄСПЛ оцінив протизаконні дії судді Кірєєва і прокурорів». Юлія Володимирівна вважає, що оприлюднене рішення (яке стосувалося, нагадаємо, обставин арешту Ю.Тимошенко, а не вироку) неминуче повинне спричинити її звільнення.

Безперечним є одне: качанівський в’язень має право інтерпретувати будь-які події на свою користь. Це закріплено в Конституції. Але говорити потрібно про конкретний час, конкретне рішення й обставини, при яких вони були прийняті. Ідучи ж за логікою

Ю.Тимошенко, слід визнати, що в згадуваній уже справі «Мельниченко проти України» треба було винайти машину часу. Бо, отримавши рішення про те, що наша країна порушила права Миколи Мельниченка, не зареєструвавши його кандидатом у депутати на парламентських виборах 2002 року, влада мала визнати (а рішення було винесено в березні 2005-го), що, якби його зареєстрували, він став би депутатом. Отже, йому необхідно (як було зазначено в позовній заяві) видати депутатську зарплату за «вимушений прогул». Проте історія не знає умовного способу дієслова. І не може робити винятків навіть для Ю.Тимошенко.

Важко собі уявити, що, маючи в багажі юридичні висновки, підкріплені висновком американської юридичної фірми «Скадден, Арпс, Слейт, Мігер і Фром», яка простежувала прохо­дження скарги Ю.Тимошенко в ЄСПЛ, комісія Кокса — Квасневського може запропонувати якісь правові методи розв’язання «проблеми Тимошенко». На поверхні — єдиний варіант, на досягнення якого комісія, якщо вона не хоче зазнати фіаско, повинна спрямувати свої зусилля, — переконати Юлію Володимирівну написати прохання про

помилування. Проте чи здійсненна ця місія?

Критика карана

№41 (1131) 12.10—18.10.2013

Адвоката із Пенсільванії (США) позбавлено ліцензії на 5 років за критику на адресу федеральних суддів. Юрист назвав судову владу «корумпованої».

68-річний Дон Бейлі був позбавлений адвокатської ліцензії за «необгрунтовані звинувачення федеральної судової системи в посадових злочинах», повідомляє ABA Journal. Таке рішення стосовно нього  ухвалила дисциплінарна комісія.

Европа сделала замечания в адрес законопроекта о реформе прокуратуры  – СМИ

Закон о реформе прокуратуры рассмотрят в ближайшее время.

14 октября

Венецианская комиссия в целом оценила положительно президентский закон "О прокуратуре", по которому у прокуроров забирают следственные и некоторые другие функции, но сделала несколько замечаний.

В частности, касательно независимости прокуроров от своего начальства и невозможности смещения генпрокурора по политическим мотивам.

Рада должна рассмотреть закон в ближайшие недели. Замглавы фракции Партии регионов Михаил Чечетов не уверен, что все замечания учтут при принятии (часть из них касается изменений в Конституцию), но с некоторыми могут поработать и внести в проект.

Как известно, реформа прокуратуры - одно из главных требований ЕС перед подписанием Соглашения об ассоциации с Украиной.

В проекте предлагается значительно сузить полномочия прокуратуры. У нее хотят забрать следствие, общий надзор (полномочия приостанавливать работу предприятий не зависимо от формы собственности и отменять решения местных советов и исполнительной власти).

В то же время за прокурорами оставят право выбора — представлять ли интересы человека или государства в суде. Параллельно хотят ввести систему органов самоуправления для прокуроров и улучшить правила назначения и увольнения их по представлению квалификационных комиссий (по примеру судей).

Кроме того, ликвидируются 122 спецпрокуратуры — будут расформированы все военные, экологические, транспортные прокуратуры.

Глава Венецианской комиссии Джанни Букиккио заявил, что комиссия считает законопроект очень хорошей основой для всесторонней реформы прокуратуры, однако отметил, что "текст требует дальнейшего совершенствования".

Венецианская комиссия заявляет о 5 проблемах в законопроекте "О прокуратуре" – СМИ

Европейская комиссия "За демократию через право" (Венецианская комиссия), несмотря на одобрение украинского законопроекта "О прокуратуре", представила Киеву ряд рекомендаций по его доработке, а пять претензий к нему сочла критически важными, пишет "Коммерсантъ.ua" в воскресенье.

Как пишет издание, в распоряжении которого оказался текст рекомендаций, в 39-страничном документе проводится детальный анализ президентского законопроекта. Несмотря на его, в общем, положительную оценку, эксперты Совета Европы выделили пять проблем, решение которых они считают критически важным.

"Главной из них в Венецианской комиссии назвали ст.24 закона о праве прокурора представлять в суде интересы несовершеннолетних и недееспособных граждан, а также органы власти. Изначально в Венецианской комиссии заявляли, что такие функции не свойственны прокурорам и их необходимо убрать из проекта вовсе, но во вчерашнем выводе смягчили позицию и предложили Киеву внести в статью ряд правок", - пишет "Ъ".

"Вторая претензия Венецианской комиссии - недостаточные, по мнению экспертов Совета Европы, гарантии независимости прокуроров от вышестоящего начальства. Комиссия предложила поправки к нескольким статьям, которые способны решить эту проблему. Третий пункт - законопроект не исключает угрозу смещения генерального прокурора по политическим мотивам и, таким образом, опосредованного влияния Рады и президента на его позицию. Впрочем, решению этой проблемы препятствуют конституционные ограничения", - отмечает издание.

"Четвертая проблема - выяснилось, что в разделе законопроекта о гарантиях независимости прокуроров оказалась скрыта угроза для журналистов и активистов, освещающих работу прокуратуры... Европейские эксперты предложили ряд изменений, которые могут решить данную проблему. И наконец, пятый блок предложений касается совершенствования процедуры привлечения прокуроров к дисциплинарной ответственности", - говорится в сообщении.

По данным "Ъ", отдельно Венецианская комиссия настаивает на том, что в будущем парламенту стоит внести изменения в раздел Конституции о прокуратуре, убрав из основного закона право прокурора представлять интересы физических лиц, ограничить право президента увольнять генерального прокурора и лишить парламент права высказывать ему недоверие. "Но подготовка этих поправок к Конституции не должна препятствовать принятию закона о прокуратуре в рамках действующих конституционных полномочий", - говорится в выводе Венецианской комиссии.

Как сообщалось, ранее в интервью агентству "Интерфакс-Украина" президент Венецианской комиссии Джанни Букиккио (Gianni Buquicchio) заявлил, что Венецианская комиссия дала оценку украинскому законопроекту "О прокуратуре" "без каких-либо изменений". Вместе с тем, по его словам, "кое-что еще остается сделать, так как не все рекомендации ВК были приняты во внимание до сегодня". "Некоторые из них будут ждать до, как я надеюсь, скорейшего пересмотра Конституции", - уточнил Дж.Букиккио.

Перед этим член Венецианской комиссии от Украины Сергей Кивалов (фракция Партии регионов) сообщил, что комиссия дала положительную оценку законопроекту "О прокуратуре", однако указала на ряд моментов, которые необходимо исправить. "Нам необходимо убрать из документа все шероховатости, убедиться, что он максимально соответствует лучшим стандартам европейского права и принять закон в Верховной Раде. Это последнее из наших больших обязательств по судебно-правовой реформе перед Советом Европы", – сказал он.

ВК в целом одобрила украинский закон о прокуратуре

Газета "Коммерсантъ Украина", №164 (1867), 14.10.2013

В пятницу Венецианская комиссия (ВК) утвердила окончательные выводы по президентскому законопроекту "О прокуратуре". Наибольшее количество замечаний вызвал пункт о представительских полномочиях прокуроров, которые, по мнению экспертов, позволят прокуратуре реанимировать функцию общего надзора, формально ликвидированную новым законом. Советник президента Андрей Портнов пообещал учесть большинство замечаний ВК в итоговом документе. Правда, с принятием закона в Верховной раде могут возникнуть проблемы.

На изучение президентского законопроекта "О прокуратуре" комиссии Совета Европы "За демократию через право", более известной как Венецианская комиссия, потребовалось чуть больше двух месяцев. Окончательный вывод, утвержденный на пленарном заседании комиссии в минувшую пятницу, в целом носит положительный характер. "Венецианская комиссия одобряет то, что закон является воплощением довольно значительного прогресса в выполнении требований стандартов Совета Европы",— говорится среди прочего в рекомендациях ВК.

В частности, эксперты одобрили исключение функции общего надзора из перечня функций управления прокуратуры; лишение прокуроров права принимать участие в работе органов местного самоуправления, законодательной и исполнительной власти; ликвидацию следственных органов прокуратуры; установление конкретных критериев и процедур назначения прокуроров, а также детализацию положений об основаниях для увольнения прокуроров.

"Тем не менее есть пять ключевых вопросов, которые, как и раньше, продолжают мешать полному соответствию законодательства европейским стандартам и которые можно решить путем внесения изменений в проект закона",— отметили эксперты. Больше всего нареканий вызвало сохранение функций прокуратуры, связанных с представлением в судах интересов государства и отдельных граждан (ст. 24 — "представительство интересов граждан или государства в суде"). В ВК опасаются, что эта статья позволит прокуратуре реанимировать функцию общего надзора, формально ликвидированную в новом законе. "Термин "представлять интересы граждан" можно трактовать очень широко, и он может включать в себя общий принцип законности с тем последствием, что любое вероятное неправильное применение закона, даже в отношениях между частными лицами, может рассматриваться как нарушение государственных интересов, которое позволило бы прокуратуре вмешаться",— говорится в выводе ВК.

По предложению европейских экспертов, чтобы избежать слишком широкого толкования, авторы законопроекта должны определить интересы государства как "законные права государства". Кроме того, в ст. 24 проекта закона рекомендуется внести поправки, которые ограничивают права прокурора в представительстве интересов несовершеннолетних или недееспособных граждан. Рекомендуется также исключить право свободного доступа прокуроров в помещения или к базам данных, а их участие в представительстве интересов граждан или государства в судах сделать возможным только после принятия судом соответствующих обоснований. "Иначе создается впечатление, что большая часть функций общего надзора на самом деле сохраняется",— отметили в ВК.

Замечания европейских экспертов вызвали недостаточные, по их мнению, гарантии независимости прокуроров от вышестоящего начальства, а в разделе законопроекта о гарантиях независимости прокуроров эксперты нашли норму, угрожающую свободе слова: в администрации президента предлагают установить, что "любое влияние на прокурора" и "неуважение к прокурору" влекут за собой "ответственность, установленную законом". "Такая ответственность может послужить способом подавления свободы СМИ и публичной критики",— уверены в ВК. Европейские эксперты предложили ряд изменений, которые могут решить данную проблему.

По словам советника президента Андрея Портнова, который руководил рабочей группой по подготовке законопроекта, замечания по представительству в суде несовершеннолетних и государства остаются в числе дискуссионных. "Мы продолжим консультации с европейскими экспертами по этим вопросам, и на протяжении десяти дней глава государства планирует выйти в парламент с законодательной инициативой",— заявил "Ъ" господин Портнов. При этом он отметил, что абсолютное большинство замечаний ВК будут учтены в итоговом проекте закона "О прокуратуре".

Один блок рекомендаций ВК, который останется неучтенным в президентском законопроекте, касается процедуры назначения и отставки генерального прокурора. "Генпрокурор не входит в состав правительства, соответственно, парламент не должен иметь права выражать ему недоверие, что является исключительно политическим инструментом",— говорится в выводах комиссии. Эксперты также считают, что нынешнее безусловное право президента отправлять генпрокурора в отставку должно быть ограничено. Такие рекомендации звучали от ВК и ранее. Проблема в том, что данные нормы описаны в ст. 106 и 122 Конституции, и закон их лишь повторяет. Учитывая это, вывод ВК подчеркивает: Киеву следует принять закон с нынешними "проблемными" процедурами, а затем инициировать внесение соответствующих изменений в Конституцию.

Как известно, принятие закона о прокуратуре, соответствующего европейским стандартам, является одним из ключевых требований Евросоюза для подписания соглашения об ассоциации (СА). Рада должна рассмотреть документ до 21 октября, когда Совет Евросоюза будет решать вопрос о подписании СА с Украиной. Впрочем, сторонников президентской инициативы в парламенте пока немного. В сентябре глава фракции "Батькивщина" Арсений Яценюк предложил лидерам парламентских фракций разработать компромиссный проект закона о прокуратуре с учетом выводов ВК (см. "Ъ" от 17 сентября). Лидер партии "Батькивщина" Юлия Тимошенко, по словам народного депутата Сергея Саса ("Батькивщина"), поручила представителям фракции "внести все предложения, которые не позволят использовать прокуратуру как репрессивный орган".

Союзники Партии регионов в парламенте — фракция Компартии — ранее выступали против предлагаемых президентом изменений. "Принципиальная позиция коммунистов, которая мешает нам голосовать за этот законопроект, заключается в том, что мы выступаем за сохранение за прокуратурой надзорной функции. Но итоговое решение мы примем, когда посмотрим на окончательные предложения президентской стороны",— заявил "Ъ" народный депутат Александр Голуб (Компартия).

Соратники Виктора Янукович не скрывают, что законопроект президента ждет "сложная судьба". "Декларируя европейские стремления, наши коллеги не всегда поддерживают необходимые законы,— посетовала "Ъ" министр юстиции Елена Лукаш.— Оппозиция не дала голосов за внесение изменений в Конституцию, несмотря на положительные выводы ВК. И это не первый случай. Оппозиция не голосовала за Уголовный процессуальный кодекс, за закон об адвокатуре... Теперь я переживаю за закон о прокуратуре — у него будет сложная судьба".