23.09.2013
КПК 2012 року націлений на те, аби слідство проводилося таємно, аби людина навіть не знала, що про неї збирають матеріал для кримінальної справи. Така позиція підтримана навіть деякими правозахисниками. Мовляв, це потрібно, щоб злочинець не сховався від слідства й не знищив доказів.
Але це суперечить принципу «favor defensionis», - вважає доцент Академії адвокатури України, адвокат Ярослав Зейкан, - і ось чому.
Людина, яка скоїла злочин, буде замітати сліди незалежно від того, зареєстрована справа чи ні. Невинувата людина, навпаки, не буде готова до захисту й не зможе використати ті можливості, які могли б і слідству допомогти виявити справжніх злочинців.
Наприклад, не збереже проїзних документів, які могли б підтвердити, що в момент скоєння злочину перебувала на борту літака або на відпочинку за кордоном, або ж не зможе послатися на свідка, який би підтвердив алібі, бо той виїде за кордон або забуде про події конкретного дня тощо.
Тим часом, щодо невинуватої людини можуть проводитися негласні (розшукові) дії та здійснюватися втручання в її приватне життя (фіксуватися зустрічі з різними людьми, прослуховуватися телефони, здійснюватися відеозапис в її квартирі тощо).
Повністю статтю Ярослава Зейкана «Favor defensionis, або «Сприяння захисту» читайте у свіжому номері газети «Закон і Бізнес».