flag Судова влада України

Огляд преси на судову тематику, новини 22.07.2013 р.

22 липня 2013, 13:33

Газета Закон і Бізнес №29 (1119) 20.07—26.07.2013

ЛІЛІЯ КУРІННА

Голова РСЗС Інна Отрош:

«Якщо керівник — хороший господар, йому вдається забезпечити суд усім необхідним»

№29 (1119) 20.07—26.07.2013

ЛІЛІЯ КУРІННА

Рада завжди багато уваги приділяє спілкуванню з кандидатами на адмінпосади. І це не випадково, адже на неї покладена відповідальність за вибір найдостойніших законників, котрі власним прикладом мають утверджувати авторитет судової влади. Як не помилитися й обрати тих служителів Феміди, котрі навіть за умов недофінансування з боку держави можуть навести лад у суді, нашому виданню розповіла голова РСЗС Інна ОТРОШ.

 

«Практично всі пропозиції РСЗС до плану роботи РСУ були враховані»

— Інно Олексіївно, ви вже майже півроку очолюєте Раду суддів загальних судів. Які зміни відбулися в організації її роботи за цей час?

— Власне, організація роботи суттєво не змінилася, але цього року ми дещо змістили акценти діяльності ради. Ми зосередилися на вирішенні не лише нагальних питань, а й приділили увагу проблемам, які потребують стратегічного розв’язання з розрахунку на довготривалу перспективу. Так, у І півріччі 2013 року робота РСЗС була спрямована не лише на здійснення контролю за роботою загальних судів та вирішення питань їх організаційно-матеріального забезпечення. Ми також сприяли підвищенню прозорості функціонування судової влади, висвітленню на офіційному сайті РСЗС її діяльності щодо зміцнення суддівського самоврядування.

Цього року вперше запроваджено системний моніторинг стану інформаційного наповнення сайтів та їх оновлення. Це дає змогу більш предметно аналізувати роботу судів у цьому напрямі і, відповідно, допомагати їм покращувати її.

Прикметно, що протягом І півріччя рада посприяла оптимізації надсилання цивільних справ до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ для забезпечення їх своєчасного касаційного розгляду. Цього вдалося досягти шляхом погодження можливості направляти електронною поштою запити про витребовування цивільних справ.

Окремим напрямом роботи стало підвищення ефективності виконання судових рішень. Рада доручила Державній судовій адміністрації надати судам загальної юрисдикції інформацію про реєстраційні номери облікових карток платників податків — боржників та стягувачів, а також прискорити доступ установ до відповідного функціоналу програмного продукту Д-3.

Протягом указаного періоду РСЗС також активно працювала над вирішенням кадрових питань: за 6 місяців 2013 року вона внесла до Вищої ради юстиції 160 подань. З них 148 — про призначення на посади голови суду чи заступника голови, 10 — про звільнення з посад заступників з подальшим їх призначенням на посади керівників, 2 — про звільнення з посади голови за власним бажанням.

Уважаю, що робота ради є продуктивною, а її результати будуть корисними для загальних судів.

— Посада керівника зазвичай вимагає неабиякої твердості характеру, навіть мужності. Вам, як жінці, не важко очолювати Печерський районний суд м.Києва та бути головою РСЗС?

— Можливо, як жінці мені іноді буває й важко, адже через досить напружений графік роботи часто бракує часу на близьких та рідних. Однак як юристу й фахівцю мені надзвичайно цікаво. Крім роботи суддею, я маю змогу впливати й (сподіваюся) покращувати власне організацію професійної діяльності законників.

Зауважу також: якщо ти займаєш адміністративну або керівну посаду в органі суддівського самоврядування, це, передусім, означає, що колеги та вся спільнота довіряють тобі. Ця довіра дорого вартує, але водночас вимагає відповідального ставлення. Вважаю, що краще не загострювати увагу на труднощах, а знаходити шляхи їх подолання.

— Ваш попередник був членом Ради суддів України, а ви — ні. Як вдається вибудовувати співпрацю з РСУ?

— Наразі наша співпраця з Радою суддів України — на високому рівні. Адже в нас однакова мета, зазвичай спільні дії та зусилля для досягнення поставлених завдань. Якщо ж думки різняться (трапляється й таке, і це нормально), — ведемо діалог, намагаємося знайти компроміси. Вірю, що в будь-якому разі приймаємо найбільш конструктивні рішення, які здатні принести максимум користі. Приємно, що РСУ переймається проблемами загальних судів. Так, практично всі пропозиції РСЗС до плану роботи РСУ були враховані. Багато наших проблем вирішуються РСУ на більш високому, стратегічному рівні.

— В одному з рішень РСЗС йдеться про такі зобов’язання: «вжити заходів щодо забезпечення інформаційної відкритості діяльності загальних судів, підвищення рівня довіри громадян до правосуддя, зміцнення авторитету судової влади». Які конкретні кроки, на вашу думку, сприятимуть реалізації цих вимог?

— Інформаційна відкритість — це запорука підвищення рівня довіри громадян до правосуддя та зміцнення авторитету судової влади. Ми прагнемо якомога повніше й об’єктивніше повідомляти про свою діяльність громадськості, адже саме закритість і недомовки породжують зайві чутки й небилиці. Звісно, в наш час найбільш затребуваним та оперативним каналом інформації є Інтернет. Саме тому ми намагаємося приділити найбільшу увагу інформуванню про діяльність суду саме у Всесвітній мережі.

Як відомо, понад 2 роки на загальнодержавному рівні ведеться велика робота щодо забезпечення судів технічними засобами для розміщення інформації на офіційних сайтах. Зрозуміло, що це не лише технічне питання. Повноцінне використання ресурсу Інтернет в інформаційній діяльності вимагає відповідального ставлення безпосередньо на місцях. Голови судів повинні взяти під особистий контроль своєчасне розміщення інформації, її постійне оновлення, якість, повноту та достовірність самих повідомлень. Інформаційна політика — це, безумов­но, компетенція керівництва, тож очіль­ники установ не повинні стояти осторонь цих питань. Кожен мій ранок, як голови суду, починається з відвідування сторінки Печерського райсуду.

Щодо підвищення рівня довіри громадян та зміцнення авторитету судової влади, то ці питання, безумовно, потребують комплексних рішень. Серед складових, як я зазначала, — максимальна відкритість самих судів для громадськості. Не менш важливим є забезпечення незалежності судової влади, створення належних умов роботи, постійне проведення просвітницької роботи серед громадян (зокрема й за допомогою мас-медіа).

Крім цього, на моє переконання, важливо, щоб судова влада в нашій країні починалася для громадянина буквально з вхідних дверей суду, з кожного працівника, який своїм сумлінним ставленням до роботи, привіт­ним словом, бездоганною поведінкою та охайним виглядом має стверджувати й підтримувати її авторитет.

«Наша мета — не покарати, а зробити так, щоб усі суди регулярно наповнювали свої веб-сторінки»

— Рада приділяє багато уваги стану офіційних веб-сайтів судів. Та деякі керівники судів досі ігнорують вимоги щодо належної інформаційної наповненості.

— Питання повноцінного наповнення офіційних веб-сторінок дійсно до кінця ще не вирішене. Дехто з керівників більше переймається цим напрямом роботи, хтось — менше. Одне можна сказати з упевненістю: суди поступово освоюють Інтернет, і згодом усю необхідну інформацію ми будемо бачити на їхніх офіційних сторінках. Це — об’єктивна вимога часу й уникнути технічного прогресу та інформатизації, повірте, не вдасться жодному керівнику.

Приємно відзначити, що позитивна динаміка в цьому напрямі є, і РСЗС зіграла тут не останню роль. Щомісяця рада в обов’язковому порядку здійснює моніторинг наповнення офіційних сайтів. Його мета передусім — привернути увагу до питання, зацікавити цим напрямом роботи голів судів.

РСЗС ще в лютому цього року затвердила вимоги до змісту інформації, яка має бути оприлюднена на сторінках загальних судів аби, з одного боку, систематизувати роботу з наповнення офіційних сайтів, а з другого, — полегшити її для керівників. Крім того, на останньому засіданні 25.06.2013 рада прийняла рішення, яким внесла доповнення до вимог щодо змісту цієї інформації. Відтепер на офіційних сторінках потрібно розміщувати списки справ, призначених до розгляду, й показники діяльності суду за півріччя та за рік.

Як відомо, рішення РСЗС є обов’язковими для виконання. Тому стосовно тих керівників, які вперто продовжують ігнорувати такі рішення, можна ставити питання про дисциплінарну відповідальність. Однак наша мета — не покарати, а зробити так, щоб усі суди дійсно почали регулярно наповнювати свої інтернет-сторінки необхідною для громадян інформацією.

Переконана: кожен повинен мати змогу отримати в мережі Інтернет максимально повну інформацію про діяльність того чи іншого суду. Така вимога сьогодення, а не примха ради. До речі, щодо впливу РСЗС на керівників: є випадки, коли рішення про рекомендацію кандидата на адмінпосаду відкладалося лише тому, що офіційний сайт повноцінно не наповнювався. До того ж рада на власному прикладі демонструє, як слід працювати в цьому напрямі.

Сьогодні ми розміщуємо на нашому сайті всі анонси засідань, звіти, рішення ради, контактну інформацію, законодавчу базу, новини тощо. До того ж ми користуємося сайтом ДСАУ, де дублюємо інформацію про засідання ради. Тобто намагаємося використати всі наявні ресурси, аби якомога ширше поінформувати громадськість про нашу діяльність.

Думаю, значно покращить ситуацію введення посад прес-секретарів, адже в багатьох судах, особливо в невеликих, об’єктивно немає кому займатися наповненням веб-сторінки. Зазвичай у таких випадках ця робота є додатковим навантаженням на спеціаліста, у якого вистачає своїх основ­них посадових обов’язків та який не має чіткого уявлення та практичного досвіду із здійснення такої діяльності.

— Наскільки регулярно поповнюється новою інформацією веб-сайт Печерського райсуду? Чому не подаються новини про результати розгляду справ?

— Сторінка Печерського райсуду оновлюється постійно. Ми дійсно намагаємося приділяти цьому питанню максимальну увагу. Втім, для нас це також новий напрям роботи, який вимагає вдосконалення технічних можливостей і постійного контролю за своєчасним наповненням інформацією. Віднедавна на сторінці суду можна знайти дані про стан розгляду кожної справи. Це значно заощаджує час і сили як зацікавлених осіб, так і працівників суду. Тепер не потрібно телефонувати до канцелярії чи їхати туди — всю необхідну інформацію можна отримати за кілька хвилин за допомогою домашнього комп’ютера.

Така інформація вноситься безпосередньо через мережу електронного діловодства суду Д-3 секретарями засідань. Для них це також нові обов’язки, тож поки що не все відбувається досконало, але, вважаю, це питання практики й часу. Планується, що незабаром інформація в судовій системі стане доступною для кожного її учасника в інтерактивному режимі.

Щодо новин про результати розгляду справ, то тексти самих рішень, як відомо, розміщуються в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Печерський райсуд направляє рішення до реєстру дуже оперативно, відразу після їх підписання. Цей процес я контролюю особисто.

Якщо ж мається на увазі підготовка та розміщення прес-релізів стосовно резонансних чи суспільно важливих справ, то погоджуся: така форма роботи була б ідеальною з точки зору повноти й достовірності висвітлення розгляду справи. Неодмінно будемо цим займатися на постійній основі, щойно в судах загальної юрисдикції з’являться прес-секретарі. Сьогодні ми лише іноді вдаємося до такої практики. Знаю, що деякі суди готують таку інформацію регулярно, і це дає позитивні результати. За умови оперативного розміщення прес-релізу ймовірність помилкового трактування журналістами інформації значно зменшується або й зникає зовсім. Як голова, я також прагну всі позитивні новаторські ідеї використати в інформаційній роботі очолюваної мною установи, бо щиро хочу бути прикладом і взірцем для інших.

«Особисте спілкування не менш важливе для прийняття кадрових рішень, ніж вивчення документів кандидата».

— На засіданнях ради іноді доводиться розглядати конфлікти, які виникають між суддями та керівництвом суду. У Печерському райсуді трапляються такі ситуації? Якщо так, як ви їх вирішуєте?

— Конфлікти виникають час від часу в кожному колективі, і чим більший колектив, тим частіше вони можуть траплятися. Це нормально й навіть закономірно. Важливо, як люди виходять з таких ситуацій, чи можуть дійти компромісу, визнати помилку, прийняти протилежну позицію. Саме в таких випадках проявляється мудрість керівника й суто людські розсудливість, стриманість, вихованість.

Наразі всі конфліктні ситуації в нашому суді вирішуються цивілізовано, за що я при нагоді щиро дякую колективу. Саме завдячуючи розумінню, доброзичливості та непідробній зацікавленості в якнайкращій роботі з боку моїх колег нам разом удається подолати всі труднощі й гідно забезпечувати здійснення правосуддя.

— Під час спілкування з кандидатами на адмінпосади РСЗС має справу лише з довідками й статистичними даними. На що ще особисто ви звертаєте увагу, аби визначити, наскільки претендент гідний рекомендації?

— Дійсно, особисте спілкування є не менш важливим для прийняття кадрових рішень, ніж вивчення документів кандидата. Тут оцінюється все: і зовнішній вигляд, і вміння говорити, переконувати, правильно володіти мімікою, жестами, справляти загальне позитивне враження. Звертаємо увагу й на дотримання кандидатами ділового етикету, суддівської етики, адже в разі обрання ці особи стануть прикладом для всього колективу.

Крім цього, у мене, як у голови РСЗС, є право витребовувати додаткові документи щодо кандидата, і я часто ним користуюся. Це можуть бути й дані про статистичні показники роботи, і наявність окремих ухвал чи навіть кримінальних справ.

— Судді часто скаржаться на погані приміщення, відсутність необхідного обладнання. Що ви можете порадити очільникам судів, у яких є такі проблеми, для покращення ситуації?

— Скажу відверто, що в більшості випадків такі скарги абсолютно об’єктивні. На жаль, проблема з матеріально-технічним забезпеченням суддів дійсно є, і коротко про неї не скажеш. Немає такого засідання ради, на якому б у тому чи іншому аспекті не обговорювали ці питання. Прикметно, що в тих судах, де голови вживають дієвих заходів, здійснюють належний контроль за використанням майна та забезпеченням належних умов праці, результат дійсно є.

Як голова, я знаю, що таке відповідальність за нормальні умови роботи для всього колективу. Доводиться використовувати всі можливості й ресурси, аби не підвести людей. Можу стверджувати, що матеріально-технічне забезпечення кожного суду значною мірою залежить від сумлінності та завзятості його очільника.

Якщо керівник — хороший господар, то, попри існування дійсно об’єктивних труднощів у фінансуванні судової системи, йому вдається максимально забезпечити очолювану ним установу всім необхідним для повноцінної роботи. Саме таких керівників — хазяйновитих, відповідальних, небайдужих — потребує судова система й не лише вона.

— В одному з рішень ради йдеться про неналежну оплату роботи працівників апарату суду. Як ви вважаєте, ця ситуація може покращитися найближчим часом? І що слід зробити для вирішення цієї проблеми?

— Питання кадрів апарату — одне з головних і стратегічних для судової влади. Сьогодні вимоги до більшості претендентів на посади в апараті не набагато нижчі, ніж до кандидатів на посаду судді вперше. Натомість зарплата працівників апарату в судах першої інстанції є неприпустимо низькою. Через це страждає передусім судова система країни: молоді спеціалісти залишають посади в більшості випадків через низький заробіток. Тоді як саме на апарат покладена вся робота щодо підготовки та забезпечення судового процесу.

Без працівників апарату здійснення правосуддя було б неможливим. І така важлива роль цих людей потребує гідної грошової винагороди.

Ми неодноразово зверталися до ДСАУ щодо пошуку можливостей для покращення ситуації. Сьогодні плинність кадрів у апаратах сягає 50%. Через це керівники часто змушені брати на роботу не найкращих, а тих, хто на неї погоджується. Така ситуація не підвищує авторитету судової влади й жодним чином не наближує нас до формування гідного ставлення до судів як до місця роботи високопрофесійних фахівців.

Очевидно, що зарплата працівникам апарату обов’язково має бути підвищена. Що для цього можна зробити? Прийняти вольове рішення — і підвищити! Як кілька років тому це було зроблено із зарплатами суддів першої інстанції. Можливо, в кілька етапів, поступово, але робити це слід уже сьогодні.

«Корупція в судовій системі вимагає не лише всебічного висвітлення, а й осуду з боку як суддівської спільноти, так і суспільства»

— На вашу думку, чи матиме практичну користь Кодекс суддівської етики, ухвалений на з’їзді суддів України?

— Переконана, що новий кодекс однозначно сприятиме покращенню роботи судової системи. Вимоги до сучасного служителя Феміди, порівняно з тими, які існували 5—10 років тому, якісно підвищилися. Від володарів мантій вимагається зовсім інше усвідомлення посади, поведінки та способу життя, кола спілкування, зовнішнього вигляду. Причому не лише на роботі, а й у побуті, під час відпочинку. Закріплення цих критеріїв та вимог допоможе законниками та кандидатами на посаду усвідомити рівень власної відповідальності перед суспільством. Як наслідок — підвищиться й довіра суспільства. Якщо ми говоримо про покращення іміджу судової влади, про формування думки про почесність, навіть привілейованість цієї професії, то слід усвідомлювати, що така особливість служителів Феміди накладає на них багато обмежень. Про це фактично і йдеться в кодексі.

Водночас підвищення ефективності роботи саме як органу правосуддя навряд чи було основною метою для розробників кодексу. Цей документ є насамперед актом добровільного самообмеження законників як під час здійснення правосуддя, так і поза роботою. Кодекс передусім втілює прагнення суддівського корпусу закріпити морально-етичні стандарти, обумовлені їх статусом. Порушення правил професійної етики не є підставою для притягнення служителя Феміди до дисциплінарної відповідальності. Однак його положення покликані постійно нагадувати про необхідність надзвичайно вимогливого ставлення до себе, до своєї поведінки, починаючи з судового процесу та закінчуючи соціальними мережами.

— Чи можна вважати проведення мітингів, пікетів та голодувань тиском на суддів, втручанням у здійснення незалежного правосуддя?

— Будь-які публічні критичні висловлювання та негативна оцінка процесуальних дій судді та його рішень можуть розглядатись як тиск на служителів Феміди й втручання в здійснення ними правосуддя. Це має розуміти кожен — тоді ми зможемо досягти високого рівня здійснення правосуддя.

Утім, сьогодні роль громадськості в суспільному житті, у прийнятті суспільно важливих рішень, зокрема, й на державному рівні, щороку зростає у всьому світі. Мітинги, пікети та інші форми вираження критичної громадської думки вважаються абсолютно прийнятними. У людей повинна бути можливість публічно висловити свою незгоду з певним рішенням, дією чи позицією влади, зокрема й судової.

Однак у будь-якій ситуації, у будь-якій дії, у кожному висловлюванні повинна бути повага до суду, до сторін процесу. Крім того, остаточне рішення суду також має сприйматися адекватно. Для цього слід готувати громадськість заздалегідь, проводити регулярну просвітницьку роботу в галузі права, роз’яснювати, чому в конкретному випадку можна прийняти єдине правильне законне рішення.

— ЗМІ повинні висвітлювати «темні сторони судочинства», наприклад, розповідати про випадки корупції? Чи такі публікації ще більше підривають авторитет служителів Феміди, і, як наслідок, не допомагають виправити ситуацію з довірою до судочинства в Україні?

— У демократичному суспільстві йти іншим шляхом неможливо. Випадки корупції в судовій системі не лише мають всебічно висвітлюватися, а й отримувати категоричну та безкомпромісну оцінку як суддівської спільноти, так і суспільства в цілому. Лише такі дії зможуть виправити ситуацію з довірою до судочинства в України.

Інше питання, що в ЗМІ не завжди об’єктивно висвітлюються певні події, до яких причетні законники або працівники апарату. Буває також, що журналісти роблять узагальнюючі висновки з поодиноких випадків.

Незважаючи на ризик перекручення фактів, нерозуміння та неприйняття, громадськість за жодних обставин не може бути обмежена в праві на чесну та достовірну інформацію про всі значні події, зокрема й негативні, що відбуваються у владних структурах. Судова система, безперечно, також не може бути винятком із цього правила. Інша річ, що, висвітлюючи певну проблематику, зокрема й так звані корупційні скандали в лавах судової влади, не всі представники мас-медіа пам’ятають про власну моральну відповідальність та етичні принципи журналіста.

Інколи особисті політичні переконання автора матеріалу, або ж банальне бажання підвищити рейтинг того чи іншого ЗМІ шляхом поширення сумнівної інформації призводять до того, що суспільство отримує щонайменше неякісний інформаційний продукт. Поширення неперевіреної, спотвореної, а інколи просто помилкової інформації про суд, безперечно, шкодить його авторитету. Під впливом таких повідомлень у суспільстві формується хибне, однак стійке уявлення про притаманність таких недоліків усій судовій системі.

Загальновідомим є й те, що повідомлення в пресі інколи використовуються несумлінними учасниками процесу як один із засобів впливу та тиску на суд, що в цивілізованому суспільстві вважається неприпустимим.

Одним із механізмів зменшення кількості випадків необ’єктивного висвітлення діяльності судів у ЗМІ є активне інформування установами про свою роботу, підготовка прес-релізів з найбільш резонансних справ. Роль прес-секретарів повинна стати ключовою у цьому процесі.

— Тож, на вашу думку, є реальна необхідність у створенні прес-служби в судах? А судових телеканалів?

— Безперечно, так. У судах повин­ні працювати прес-служби або хоча б прес-секретарі. Це світова практика, яка себе виправдала, тож, впевнена, і в нас такий підхід спрацює. Створення прес-служб у судах дозволить повідомляти більш точну та достовірну інформацію про події, до яких прикута увага громадськості. При цьому судова система вже не була б пасивним об’єктом пліток та вигадок, які, можливо, й несвідомо поширюються деякими ЗМІ. Вона набула б статусу повноцінного суб’єкта інформаційного простору, маючи, зокрема, і такий важливий інструмент захисту власного авторитету, як право на відповідь.

До речі, сьогодні при ДСАУ створена робоча група з питань комунікацій, яка відпрацьовує концепцію єдиного прес-центру судової влади. Цим документом передбачатиметься також запровадження в кожному суді посади прес-секретаря. Таким чином, сподіваюся, що вже найближчими роками ми матимемо професійну мережу прес-секретарів.

Щодо телеканалів, то тут все залежатиме від організаційної форми їхньої діяльності. Завжди існує ризик використання таких телеканалів для тиску на суд. Це питання потребує всебічного вивчення й обережного вирішення. Більш прийнятною мені здається діяльність прес-служб, які надаватимуть повну об’єктивну інформацію про розгляд суспільно важливої справи.

— Яким має бути баланс між відкритістю й інформаційним захистом судів? Як визначити межу, після якої відкритість може бути загрозливою для служителів Феміди?

— Однозначно цей баланс повинен бути. Втім, межі відкритості досі з’ясовують навіть у країнах з найрозвинутішими демократіями. І єдиної думки, повірте, не має жодна судова система світу. На мій погляд, відкритість має стосуватися виключно розгляду справ, а також випадків порушення присяги. Суддя, який призначається на посаду вперше, складає присягу та обіцяє підкорятися тільки закону. Це вже передбачає, що у своєму житті та на роботі він буде прикладом для всіх і його поведінка має бути лише правомірною.

Інтерв’ю

«Якщо керівник — хороший господар, йому вдається забезпечити суд усім необхідним»

Інформація про юридичних осіб стане доступною для кожного

Інформація про юросіб стане доступною для кожного

19.07.2013 15:52

На базі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, Єдиного ліцензійного реєстру та Реєстру документів дозвільного характеру планується створити єдиний реєстр та спростити доступ до розміщеної в ньому інформації.

 

Відповідні ініціативи є в проекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення єдиного реєстру на базі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, Єдиного ліцензійного реєстру та Реєстру документів дозвільного характеру». Наразі проект розміщено на сайті Мін’юсту з метою отримання зауважень та пропозицій від громадськості.

Проектом передбачено вільний і безперешкодний доступ усіх охочих до відкритої та загальнодоступної інформації, що є в реєстрі, через реєстраційний веб-портал юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Також усі охочі матимуть можливість одержати копії установчих документів юридичних осіб та змін до них, правильність яких засвідчена державним реєстратором. Крім цього, передбачено запровадження видання органами ліцензування та дозвільними органами на запити заінтересованих осіб витягів з Єдиного державного реєстру щодо ліцензування певного виду господарської діяльності та про видання документів дозвільного характеру.

Також проектом передбачено проведення держреєстрації новоутворених юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців нотаріусом як спеціальним суб’єктом, на якого покладатимуться функції державного реєстратора. У Мін’юсті мають намір урегулювати й процедуру видання дублікатів установчих документів юрособи.

Передбачається й приведення закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» у відповідність до вимог Кримінального процесуального кодексу щодо проведення процедури витребування (вилучення) документів з реєстраційної справи.

Для цього слід буде внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, Цивільного й Господарського кодексів, законів «Про нотаріат», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та деяких інших.

19.07.2013

На базі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, Єдиного ліцензійного реєстру та Реєстру документів дозвільного характеру планується створити єдиний реєстр та спростити доступ до розміщеної в ньому інформації.

Тарифи за незаконний прийом металу перевищать півмільйона гривень

Штрафи за незаконний прийом металу перевищать півмільйона

19.07.2013 15:34

Підготовлено законопроект, який посилить відповідальність за порушення порядку прийому металобрухту. Штрафи за таку діяльність зростуть у десятки разів, а на ліцензійних пунктах встановлять камери відеоспостереження.

 

З метою зменшення випадків крадіжок каналізаційних люків, ліфтового обладнання, проводів ліній електропостачання та інших виробів, які можна здати на металобрухт, Держ­підприємництво підготувало проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом».

За словами голови відомства Михайла Бродського, крадіжку каналізаційного люка можна вважати замахом на вбивство. Тому, на його думку, необхідно раз і назавжди зупинити це свавілля.

Передбачається децентралізувати регулювання прийому металобрухту, передавши функції органу ліцензування від Мінекономрозвитку міським держадміністраціям.

При цьому місцеві органи виконавчої влади та правоохоронні органи зможуть контролювати здійснення операцій з металобрухтом без завчасного повідомлення відповідних підприємств. До того ж у кожному приймальному пункті встановлять системи відеоспостереження.

За здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу, надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організацію незаконних пунктів прийому проект передбачено штрафи від 10 тис. до 25 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 тис. — 425 тис. грн.) або у вигляді громадських робіт від 100 до 200 годин. На разі ж штраф не може перевищувати 25,5 тис. грн.

За повторне порушення закону доведеться сплатити штраф від 25 тис. до 40 тис. неоподатковуваних мінімумів, тобто (425 тис. — 680 тис. грн.). У Держпідприємництві сподіваються, що зміни дозволять зменшити кількість адміністративних та кримінальних правопорушень щодо крадіжок металу і, відповідно, зменшити випадки завдання збитків підприємствам та громадянам.

19.07.2013

Підготовлено законопроект, який посилить відповідальність за порушення порядку прийому металобрухту. Штрафи за таку діяльність зростуть у десятки разів, а на ліцензійних пунктах встановлять камери відеоспостереження.

Виписку з ЄДР можна отримати в електронному вигляді

19.07.2013 10:12

Держпідприємництво повідомляє, що витяг, довідку або інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців можна отримати в електронному вигляді.

 

Мін'юст наказом від 27.06.2013 р. № 1283/5 вніс зміни в порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

Електронний запит про надання інформації з ЄДР подається через Реєстраційний портал.

До нього додається відсканований документ (копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку), що підтверджує внесення плати за отримання відомостей, завірений електронним цифровим підписом запитувача, або інформація про внесення плати за отримання відомостей з використанням платіжних систем через Інтернет.

Держреєстратор за відсутності підстав для відмови у розгляді електронного запиту про надання відомостей з ЄДР у відповідний термін направляє запитувачу виписку, витяг, довідку в електронній формі шляхом надання доступу до них на Реєстраційному порталі або відправляє їх поштою у разі проставляння відповідної відмітки в запиті.

Виписка в електронній формі завіряється електронним цифровим підписом державного реєстратора.

19.07.2013

Держпідприємництво повідомляє, що витяг, довідку або інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців можна отримати в електронному вигляді.

Мін'юст наказом від 27.06.2013 р. № 1283/5 вніс зміни в порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

Електронний запит про надання інформації з ЄДР подається через Реєстраційний портал.

Оцінювати роботу ПФУ будуть за новими критеріями

19.07.2013 17:34

Об’єктивна оцінка результатів роботи Пенсійного фонду буде базуватися на нових критеріях, серед яких - кількість застрахованих осіб та кількість штатних співробітників підприємств.

 

Про це сказала Міністр соціальної політики України Наталія Королевська по завершенні наради з начальниками головних управлінь Пенсійного Фонду, де були затверджені відповідні критерії.

«Для об’єктивної оцінки результатів роботи Пенсійного фонду ми розробили і сьогодні затвердили низку критеріїв. Серед них ключовими є кількість застрахованих осіб та кількість штатних співробітників підприємств, установ та організацій», – сказала вона.

За словами Наталії Королевської, це не нормально, коли в країні нараховується близько 20 млн. працюючих, а платників єдиного соціального внеску (ЄСВ) серед них лише 13 млн. 302,8 тис. осіб.

Також серед критеріїв оцінки роботи Пенсійного фонду Міністр назвала розмір фонду заробітної плати, з якого сплачується ЄСВ. Крім того, до переліку критеріїв оцінки роботи ПФ увійшли кількість працівників з мінімальною зарплатою, підвищення «середньої» зарплати, заборгованість з ЄСВ та заборгованість по пільгових пенсіях.

19.07.2013

Об’єктивна оцінка результатів роботи Пенсійного фонду буде базуватися на нових критеріях, серед яких - кількість застрахованих осіб та кількість штатних співробітників підприємств.

Про це сказала Міністр соціальної політики України Наталія Королевська по завершенні наради з начальниками головних управлінь Пенсійного Фонду, де були затверджені відповідні критерії.

Мінсоцполітики подумають, як поліпшити пенсійну систему

19.07.2013 08:57

Сьогодні, 19 липня, Міністерство соціальної політики проводить круглий стіл на тему: «Вдосконалення системи пенсійного забезпечення України. Основні завдання».

 

У круглому столі візьме участь Міністр соціальної політики України Наталія Королевська.

 У круглому столі також візьмуть участь представники:

– соціальних партнерів: Федерації профспілок України та Федерації роботодавців України

– Пенсійного фонду

– Міністерства доходів і зборів

– Міністерства економічного розвитку і торгівлі

– Верховної Ради України

– Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

– Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку

– Секретаріату Кабінету Міністрів

– наукових організацій

–     міжнародних організацій тощо.

 

19.07.2013

Сьогодні, 19 липня, Міністерство соціальної політики проводить круглий стіл на тему: «Вдосконалення системи пенсійного забезпечення України. Основні завдання».

У круглому столі візьме участь Міністр соціальної політики України Наталія Королевська.

Перелік нотаріальних дій мають намір скоротити

22.07.2013 09:26

Уряд погодив законопроект, згідно зі яким скорочується перелік документів, які потрібно засвідчувати нотаріально.

 

Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них та справжності підпису на документах» було розроблено Міністерством юстиції.

 Документом передбачається звузити вимоги законодавства щодо обов’язкового засвідчення вірності копій документів та надано можливість їх засвідчення посадовими особами органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Зокрема, у разі прийняття проекту не потрібно буде нотаріально засвідчувати вірність копій багатьох документів, що використовуються у цивільних та господарських відносинах, зокрема:

– доручення на реєстрацію трудового договору у Державній службі зайнятості України;

– установчі документи особи, що подаються для набуття нею статусу оптового ринку сільськогосподарської продукції;

– копії ліцензії на право надання послуг з перевезення пасажирів для участі у конкурсі на перевезення;

- документи, що подаються для одержання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів тощо.

Схвалення Проекту дозволить громадянам і суб’єктам господарювання зменшити витрати на нотаріальні послуги.

22.07.2013

Уряд погодив законопроект, згідно зі яким скорочується перелік документів, які потрібно засвідчувати нотаріально.

Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них та справжності підпису на документах» було розроблено Міністерством юстиції.

Українці менше платитимуть нотаріусам

19.07.2013 14:29

Мін’юст планує скасувати необхідність нотаріально засвідчувати вірність копій близько 50-ти документів, що використовуються у цивільних та господарських відносинах.

 

Про це повідомила Міністр юстиції Олена Лукаш, коментуючи схвалення Кабінетом Міністрів 17 липня розробленого Мін’юстом проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них та справжності підпису на документах».

«Міністерство юстиції України планує скоротити перелік нотаріальних дій, зменшити витрати для споживачів нотаріальних послуг та зробити такі послуги доступними для усіх верств населення», - наголосила О.Лукаш.

За її словами, із ухваленням даного законопроекту зникне необхідність нотаріально засвідчувати вірність копій близько 50-ти  документів, що використовуються у цивільних та господарських відносинах.

«Отже, відповідно зменшиться й фінансове навантаження на споживачів нотаріальних послуг», - зазначила міністр.

19.07.2013

Мін’юст планує скасувати необхідність нотаріально засвідчувати вірність копій близько 50-ти документів, що використовуються у цивільних та господарських відносинах.

Про це повідомила Міністр юстиції Олена Лукаш, коментуючи схвалення Кабінетом Міністрів 17 липня розробленого Мін’юстом проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них та справжності підпису на документах».

Третина відділень Укрпошти вже надає адмінпослуги

19.07.2013 15:01

На сьогоднішній день 4600 відділень Укрпошти в усіх 27 регіонах України надають громадянами адміністративні послуги.

 

Про це сьогодні сказав Віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул на всеукраїнській селекторній нараді

«Уряд створює умови для надання громадянам спрощеного доступу до адміністративних послуг. Зокрема, для цього реалізується проект «Адміністративні послуги: спрощений доступ через пошту». Якщо станом на 1 січня 2013 року такі послуги надавало 11 відділень зв’язку, то на сьогодні їх вже 4 600 в усіх 27 регіонах», - зазначив О.Вілкул.

Він наголосив, що згідно з Національним планом дій до кінця 2013 року всі понад 13 тисяч відділень Укрпошти мають надавати такі послуги.

Завдяки проекту люди мають можливість прямо у відділеннях поштового зв’язку швидко та якісно отримати допомогу в оформленні запитів та звернень для одержання субсидії, оформлення пенсії, реєстрації фізичної особи-підприємця чи встановлення пільгового статусу учасника або інваліда війни.

«Найкращі результати з реалізації проекту показують Дніпропетровська, Львівська, Хмельницька, Одеська, Сумська, Волинська, Чернівецька, Вінницька, Київська, Рівненська та Полтавська області, які мають найбільшу кількість звернень громадян», - сказав О.Вілкул.

Також він звернув увагу керівників Черкаської, Чернігівської областей, міста Київ та керівників відповідних дирекцій Укрпошти на необхідність активізувати роботу в цьому напрямку.

Віце-прем’єр поставив завдання керівникам регіонів та Укрпошти активізувати інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення про спрощений доступ до адмінпослуг у відділеннях зв’язку. Також він доручив активізувати створення єдиного уніфікованого переліку мінімум 20 найбільш популярних послуг для надання через Укрпошту.

19.07.2013

На сьогоднішній день 4600 відділень Укрпошти в усіх 27 регіонах України надають громадянами адміністративні послуги.

Про це сьогодні сказав Віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул на всеукраїнській селекторній нараді

Податківці перевірять громадян, що отримують мінімалку

18.07.2013 16:42

Міністерство соцполітики і Міністерство доходів і зборів України планують провести моніторинг громадян, які отримують мінімальну зарплату, а також їхніх роботодавців.

 

Про це заявила міністр соціальної політики Наталія Королевська, пише tsn.ua з посиланням на "Сегодня".

Вона наголосила на тому, що зусиллями служби зайнятості, Пенсійного фонду та інспекції з праці, у співпраці з Міністерством доходів  проводиться перевірка кожної вакансію і людей, які отримують мінімальну зарплату.

«Всі структури отримали завдання йти і знайомитися з цими людьми, розмовляти з роботодавцем, чому у людини мінімальна зарплата", - повідомила Королевська.

 За її даними, мінімальну зарплату в Україні отримують 1,8 млн осіб. Міністр вважає, що більшості з них платять "мінімалку", а решту видають у "конвертах" для мінімізації податків.

На травень середня зарплата складає 3 253 гривні , зауважила міністр.

«Середня заробітна плата, я вважаю, сьогодні необ'єктивна, бо трохи менше 15% людей отримують у нас мінімальну зарплату", - додала Н.Королевська.

Вона зазначила, що з такими роботодавцями буде проводитися робота для того, щоб лояльними методами стимулювати їх підняти зарплату.

18.07.2013

Міністерство соцполітики і Міністерство доходів і зборів України планують провести моніторинг громадян, які отримують мінімальну зарплату, а також їхніх роботодавців.

Про це заявила міністр соціальної політики Наталія Королевська, пише tsn.ua з посиланням на "Сегодня".

Підприємці звітуватимуть про наявні вакансії у Держслужбу зайнятості

18.07.2013 16:04

Відтепер приватним підприємцям доведеться складати звіти про наявні вакансії. Причому робити це мають всі, хто планує оформити трудові відносини з новим найманим працівником, незалежно від системи оподаткування.

 

12 липня 2013 року набули чинності накази Мінсоцполітики від 31.05.2013 № 315, 316, 317, якими затверджені нові форми звітності для надання в Державну службу зайнятості.

№ 1-ПА «Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб’єктами господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні».

Даний звіт подають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які надають послуги з посередництва в працевлаштуванні або здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців.

№ 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Зазначимо, що раніше аналогічний звіт подавали лише юридичні особи. Тепер же його доведеться складати і приватним підприємцям. Причому, заповнювати його повинні всі підприємці, які планують оформити трудові відносини з новим найманим працівником, незалежно від системи оподаткування. У формі зазначають дані про вакансію, її характеристики та вимоги до претендентів.

№ 4-ПН «Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці».

Відтепер цей звіт потрібно подавати підприємствам, установам, організаціям у разі запланованого масового вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці не пізніше ніж за два місяці до вивільнення працівників.

Натомість утратить чинність наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 р. № 420, яким затверджені наразі чинні форми № 3-ПН і № 4-ПН.

18.07.2013

Відтепер приватним підприємцям доведеться складати звіти про наявні вакансії. Причому робити це мають всі, хто планує оформити трудові відносини з новим найманим працівником, незалежно від системи оподаткування.