Огляд преси на судову тематику за червень 2013:

Газета Закон і Бізнес № 26 (1116) 29.06—05.07.2013

Обережно, діти

Над прірвою в житті

№26 (1116) 29.06—05.07.2013

ЛІЛІЯ КУРІННА

Кримінальні провадження щодо неповнолітніх мають здійснювати лише найбільш кваліфіковані фахівці. Йому має передувати робота з досудовими звітами, які дають можливість оцінити не тільки особистість дитини, а й середовище, в якому вона виховувалася. Проте головне завдання для суддів, слідчих, представників органів опіки — запобігати злочинам. Якщо ж цього не вдалося досягти, слід зробити так, аби не допустити правопорушення в майбутньому.

Обережно, діти

«Забезпечити ефективність системи гарантій прав дитини в кримінальному судочинстві та запобігти злочинності неповнолітніх можна лише за умови злагодженої взаємодії судової системи з усіма органами державної влади, на які покладено це важливе завдання, та розробки спільного алгоритму дій» — таку думку висловив голова Вищого спецiалiзованого суду з розгляду цивільних i кримінальних справ Андрій Солодков під час круглого столу, організованого ВСС за сприяння українсько-канадського проекту «Реформування системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні».

«Мета нашого проекту — допомогти Україні розробити й реформувати систему кримінальної юстиції, а також забезпечити захист прав дітей», — розповіла директор проекту Таня Сенфорд-Аммар. На її думку, наша країна вже досягла значного успіху в приведенні своїх стандартів у відповідність до міжнародних.

Доповідачка також наголосила на тому, що роботу потрібно проводити й після покарання, замислюючись над тим, яким чином можна в майбутньому допомогти дитині залишити злочинний світ. Що ж до самого покарання, то згідно з міжнародними стандартами до неповнолітнього правопорушника застосовується найбільш м’яке покарання з передбачених за скоєний злочин. Відповідно, і взяття під варту, на думку Т.Сенфорд-Аммар, має бути останнім варіантом, якщо інші запобіжні заходи не є дієвими. На її думку, важливим заходом у процесі реформування є підготовка ВСС інформаційного листа із цієї проблеми, проект якого детально обговорювали під час круглого столу.

Як пояснив заступник голови ВСС Станіслав Міщенко, у цьому документі «дано відповіді на ті питання суддів, про які не йшлося в попередніх рекомендаціях». Наприклад, законодавчо визначено, що справи щодо неповнолітніх повинні розглядати найбільш досвідчені судді. Однак, на думку С.Міщенка, цей підхід має поширюватись і на прокурора, який курирує розслідування. Також потрібно залучати як службу в справах неповнолітніх, так і кримінальну міліцію у справах неповнолітніх.

Обов’язковим має бути забезпечення захисника як з моменту установлення факту неповноліття, так і з часу виникнення будь-яких сумнівів щодо того, чи є затримана особа неповнолітньою. Адже, нагадав заступник голови ВСС, використання доказів, отриманих уна­слідок порушення права неповнолітнього на захист, є недопустимим. С.Міщенко також зазначив, що потрібно більш зважено підходити до передбаченої законодавством можливості провадження за участю неповнолітнього в закритому засіданні.

Ще один важливий момент, на який звернув увагу доповідач, — особливий порядок поширюється й на осіб, які досягли повноліття під час кримінального провадження. Крім того, такі справи мають розглядатися в суді першочергово.

С.Міщенко підтримав висловлену Т.Сенфорд-Аммар думку про можливість тримання під вартою неповнолітнього тільки у виняткових випадках. Зокрема, коли він підозрюється в скоєнні особливо тяжкого злочину та за умови, якщо прокурор доведе доцільність застосування саме такого запобіжного заходу.

Особливу увагу доповідач звернув на норми КПК, які регламентують необхідність з’ясування як під час досудового, так і судового провадження умов життя та виховання неповнолітнього, повних та всебічних відомостей про його особу тощо. На його думку, для ефективної реалізації цих вимог доцільно використати позитивний досвід зарубіжних країн, зокрема щодо складання досудового звіту, та напрацювання українських пілотних судів, які запровадили ці новели й переконалися в їх ефективності. «Суди мають ретельно й виважено аналізувати відомості «досудових звітів», наданих представниками служби у справах дітей, іншу інформацію про особу неповнолітнього, отриману під час судового розгляду», — зазначив С.Міщенко. За його словами, саме ці служби мають дати свої рекомендації або пояснення, на основі яких суд призначить конкретне покарання або захід впливу.

На думку заступника голови ВСС, суд — це орган, який лише констатує факт учинення правопорушення і визначає покарання. Але існує ще багато чинників, від яких залежить поведінка такої особи. І головне завдання, яке стоїть перед суспільством, — не допустити вчинення неповнолітнім правопорушення. «Якщо воно вже відбулося — завдання суду полягає в дотриманні умов, аби це правопорушення не повторилося», — наголосив С.Міщенко.

Судді на підмогу

За словами менеджера Проекту з ініціатив по правосуддю щодо неповнолітніх Сандри Прокопів, досудовий звіт дає змогу оцінити потреби неповнолітнього та спланувати роботу зі справою. Також береться до уваги середовище, в якому така особа виховується. На думку експерта, звіт мають готувати органи пробації, соціальні працівники, служби захисту дітей, але аж ніяк не органи розслідування — через очевидний конфлікт інтересів. За словами С.Прокопів, досудовий звіт допоможе суду прийняти справедливе рішення щодо непов­нолітнього.

Представники пілотних судів — голова Апеляційного суду Івано-Франківської області Надія Стефанів та суддя Івано-Франківського міського суду Лев Кишакевич — детально розповіли про використання досудового звіту. Зокрема, як повідомила Н.Стефанів, в очолюваній нею установі розроблено інструкцію з переліком дій, які обов’язково повинен виконати працівник служби у справах дітей під час підготовки звіту, координуючи їх з представником кримінальної міліції у справах дітей та суддею.

Досвід пілотних судів переконав учасників засідання в необхідності поширення цієї практики в усіх судових установах країни. Як зазначив А.Солодков, «результати діяльності цих судів засвідчили можливість утілити в життя в межах чинного законодавства позитивні напрацювання Канади у сфері ювенальної юстиції».

Таємниці слідства

Заступник начальника головного слідчого управління Міністерства внут­рішніх справ Олег Татаров розповів, які організаційні заходи вживаються для покращення розслідування злочинів, скоєних неповнолітніми. За його словами, тільки в липні було закріплено 2050 слідчих з числа найдосвідченіших працівників, які займаються розслідуванням цієї категорії справ. Так, у рамках пілотного проекту в Дніпропетровській області створено спеціалізований відділ, який розслідує й контролює справи щодо неповнолітніх. На думку промовця, такі спецпідрозділи доцільно створити в кожній області.

Проблеми, за словами представника МВС, усе ще лишаються. Зокрема, за результатами перевірки 5 регіонів виявлено 14 випадків, коли кримінальні правопорушення розслідували невпов­новажені слідчі. Близько 20 керівників притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Аби не допустити в подальшому таких порушень, Генеральна прокуратура та МВС розробили проект інструкції, яка регламентуватиме порядок участі слідчих у провадженнях у справах неповнолітніх.

За словами О.Татарова, останнім часом завдяки вжитим профілактичним заходам і впровадженню інститутів нового КПК спостерігається тенденція до зменшення рівня дитячої злочинності. За період дії кодексу до суду направлено 200 проваджень, де укладено угоди про примирення між підозрюваними й потерпілими, та 45 проваджень, в яких укладено угоди про визнання винуватості.

Окремо О.Татаров звернув увагу на особливості обрання щодо неповнолітніх запобіжних заходів. «КПК забезпечує можливість застосовувати як альтернативу іншим запобіжним заходам передання неповнолітнього під на­гляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, — передання їх під нагляд адміністрації цієї установи», — зазначив він. Однак цей захід, за його словами, застосовувався не досить ефективно. Та все ж завдяки відповідному реагуванню кількість обраних альтернативних заходів збільшилася на 80%.

Серед профілактичних заходів, які дозволяють вплинути на криміногенну ситуацію, О.Татаров назвав лекції у вищих навчальних закладах, у загальноосвітніх школах, в інших спецустановах тощо. Крім того, з початку року підготовлено близько 40 репортажів, присвячених запобіганню злочинності серед неповнолітніх. «Завдяки позиції ВСС, голів апеляційних судів, прокурорів системних проблем щодо розслідування злочинів, скоєних неповнолітніми, у нас немає», — наголосив представник МВС. Він також повідомив, що в майбутньому слідчі й судді обов’язково проходитимуть курси з педагогічної та психологічної підготовки.

Перш ніж покарати неповнолітнього, розберуться з його оточенням і вихованням, а розслідувати правопорушення будуть спецпідрозділи

ЛІЛІЯ КУРІННА

Кримінальні провадження щодо неповнолітніх мають здійснювати лише найбільш кваліфіковані фахівці. Йому має передувати робота з досудовими звітами, які дають можливість оцінити не тільки особистість дитини, а й середовище, в якому вона виховувалася. Проте головне завдання для суддів, слідчих, представників органів опіки — запобігати злочинам. Якщо ж цього не вдалося досягти, слід зробити так, аби не допустити правопорушення в майбутньому.

 «Забезпечити ефективність системи гарантій прав дитини в кримінальному судочинстві та запобігти злочинності неповнолітніх можна лише за умови злагодженої взаємодії судової системи з усіма органами державної влади, на які покладено це важливе завдання, та розробки спільного алгоритму дій» — таку думку висловив голова Вищого спецiалiзованого суду з розгляду цивільних i кримінальних справ Андрій Солодков під час круглого столу, організованого ВСС за сприяння українсько-канадського проекту «Реформування системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні».

Газета Закон і Бізнес № 26 (1116) 29.06—05.07.2013

Проти двох

ФОТО: ІВАН СТЕЦЕНКО

20 червня Верховна Рада вирішувала долю кількох законників, обираючи їх на посади безстроково. Незважаючи на рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів, депутати підтримали не всі пропоновані кандидатури. Цього разу народні обранці відмовили двом претендентам на мантії.

Газета Закон і Бізнес № 26 (1116) 29.06—05.07.2013

Віртуальне правосуддя

Руслан Кирилюк: «Ми йдемо до того, щоб учасники процесу надсилали документи виключно в електронній формі»

№26 (1116) 29.06—05.07.2013

ЮЛІЯ ГАЙДІНА

Інноваційний проект «Електронний суд» — не новина для України. Поки що його випробовують в кількох судах країни. Із чотирьох основних етапів впровадження проекту реалізовано лише один — надсилання судами копій процесуальних документів у електронному вигляді учасникам процесу. Проте нова послуга не стала популярною. Та розробники проекту не засмучуються і продовжують почате.

Недавно в УНІАН голова Державної судової адміністрації Руслан Кирилюк та генеральний директор Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Леонід Богданов розповіли про наступні етапи впровадження проекту «Електронний суд». Зокрема, йдеться про розміщення на web-порталі судової влади списку справ, призначених до розгляду, та надсилання текстів судових повісток у вигляді СМС-повідомлень. «У суспільства можуть виникнути питання стосовно такої ініціативи. Мовляв, так багато інших важливих проблем — низька зарплата працівників апарату суду, відсутність приміщень тощо, а ми займаємося віртуальними питаннями. Проте, зауважу, ми не повинні зупинятися, мусимо поліпшувати доступ громадян до суду. І такі новації допомагають це зробити», — пояснив Р.Кирилюк.

Про позитиви провадження «Електронного суду» розповів і Л.Богданов. «Ми вийшли на той рівень, коли те, що робимо, принесе реальний економічний ефект! Завдяки використанню запропонованих послуг значно зменшаться поштові витрати, а також видатки на поїздки до суду тощо», — повідомив він.

Щоб зрозуміти як працює «Електронний суд», досить зайти на сайт ДСАУ, знайти віконце «Вхід до поштової скриньки Електронного суду» і натиснути на нього. А далі — слідкувати за вказівками на сторінці. Проте, звичайно, для того, щоб користуватися послугами «Електронного суду», треба зареєструватися на порталі, заповнивши спеціальну анкету. Зареєструвавшись, ви можете користуватися всіма пропозиціями порталу, зокрема отримувати повістки за допомогою СМС-повідомлення. Для цього необхідно заповнити спеціальну заяву, яку можна взяти в канцелярії кожного суду або ж роздрукувати з сайту. Після опрацювання вашої заяви протягом години на мобільний телефон надійде СМС-повідомлення.

«Така послуга альтерантивна поштовому повідомленню. Але значно економніша у фінансовому й часовому плані. одне смс-повідомлення коштує в межах 0,50—0,80 коп., у той час як поштове з повідомленням про вручення адресату — 7,50 грн.», — підрахував Л.Богданов. «У минулому році поштові витрати обійшлися у 100 млн грн.», — доповнив Р.Кирилюк.

Та як би цікаво та просто звучали пояснення розробників «Електронного суду», залишається одне велике «але». Суспільство не звикло працювати з електронними документами. Люди більше довіряють паперовим і з мокрими печатками, а не з електронними підписами. То чи стане популярною послуга надсилання повісток з допомогою СМС-повідомлень?

Згадаймо, як спочатку скептично поставилися до проведення засідань за допомогою відеоконференцзв’язку, не зважаючи на позитивний досвід Сполучених Штатів та Європи. Після тривалого роз’яснення почали використовувати відеоконференцзв’язок під час розгляду кримінальних справ і в Україні. «Уже проведено більш ніж 1000 засідань», — повідомив Р.Кирилюк і додав, що нині законники працюють над можливістю використання відеоконференцзв’язку в практиці господарських судів та цивільному судочинстві.

«Ми почали використовувати напрацьоване роками», — повідомив Л.Богданов, маючи на увазі тривалу роботу із комп’ютеризації судів, створення системи електронного документообігу тощо. Розробники пілотного проекту налаштовані оптимістично. «Ми йдемо до того, щоб учасники судового процесу надсилали документи виключно в електронній формі. Щоправда, аби так було, необхідні й певні зусилля законодавців», — зауважив Р.Кирилюк.

Він додав, що на «Електронний суд» не витрачено державних коштів. Мовляв, взагалі — проект не дуже затратний. А от сівдченням його ефективності буде активність користувачів.

БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю

Руслан КИРИЛЮК, голова Державної судової адміністрації

— Що може стати на заваді впровадження проекту «Електронний суд» у судах України? 

— Зараз не бачимо істотних перешкод, які могли б стати на заваді. Ми обережно рухаємося вперед, пілотно тестуємо деякі речі, дивимося на помилки, виправляємо їх. Щоправда, можливо, загрозою може виявитися низький попит користувачів. Якщо людям не буде цікаво, то ця система не працюватиме. Сподіваюся, ситуація виправиться. Ми посилимо інформаційну підтримку. Можливо, люди просто не знають про пропоновані можливості? Будемо роз’яснювати.

— І як довго триватиме пілотний проект?

— До того часу, як відчуємо, що вже час працювати безпосередньо по проекту, коли всі суди будуть використовувати наші пропозиції. А скільки це забере часу — залежить від ситуації. Сподіваюся, небагато.

— Електронні листи можуть губитися по дорозі до адресата. Чи були вже такі випадки і як від ви убезпечуєтеся від подібних ситуацій?

— Наша електронна пошта розташоване на сервері державного підприємства, тому запевняю вас, вся інформація, яка там є, контролюється і захищається. Щодо відправлення електронних листів, їхнє доставлення до адресата або ж не доставлення обов’язково підтверджується. Тому думаю, подібних втрат буде набагато менше, сподіваюся, взагалі не буде. Дотепер таких випадків не було.

Користуючись нагодою, хочу привітати усіх колег-читачів вашого видання із визначним святом — Днем Конституції України! Бажаю усім оптимістичного настрою, втілення мрій та сподівань, добробуту й затишку у родинах, високих досягнень та нових звершень заради процвітання нашої України!

Руслан Кирилюк: «Ми йдемо до того, щоб учасники процесу надсилали документи виключно в електронній формі»

ЮЛІЯ ГАЙДІНА

Інноваційний проект «Електронний суд» — не новина для України. Поки що його випробовують в кількох судах країни. Із чотирьох основних етапів впровадження проекту реалізовано лише один — надсилання судами копій процесуальних документів у електронному вигляді учасникам процесу. Проте нова послуга не стала популярною. Та розробники проекту не засмучуються і продовжують почате.

 Недавно в УНІАН голова Державної судової адміністрації Руслан Кирилюк та генеральний директор Державного підприємства «Інформаційні судові

системи» Леонід Богданов розповіли про наступні етапи впровадження проекту «Електронний суд». Зокрема, йдеться про розміщення на web-порталі судової влади списку справ, призначених до розгляду, та надсилання текстів судових повісток у вигляді СМС-повідомлень. «У суспільства можуть виникнути питання стосовно такої ініціативи. Мовляв, так багато інших важливих проблем — низька зарплата працівників апарату суду, відсутність приміщень тощо, а ми займаємося віртуальними питаннями. Проте, зауважу, ми не повинні зупинятися, мусимо поліпшувати доступ громадян до суду. І такі новації допомагають це зробити», — пояснив Р.Кирилюк.

Про позитиви провадження «Електронного суду» розповів і Л.Богданов. «Ми вийшли на той рівень, коли те, що робимо, принесе реальний економічний ефект! Завдяки використанню запропонованих послуг значно зменшаться поштові витрати, а також видатки на поїздки до суду тощо», — повідомив він.

Щоб зрозуміти як працює «Електронний суд», досить зайти на сайт ДСАУ, знайти віконце «Вхід до поштової скриньки Електронного суду» і натиснути на нього. А

далі — слідкувати за вказівками на сторінці. Проте, звичайно, для того, щоб користуватися послугами «Електронного суду», треба зареєструватися на порталі, заповнивши спеціальну анкету. Зареєструвавшись, ви можете користуватися всіма пропозиціями порталу, зокрема отримувати повістки за допомогою СМС-повідомлення. Для цього необхідно заповнити спеціальну заяву, яку можна взяти в канцелярії кожного суду або ж роздрукувати з сайту. Після опрацювання вашої заяви протягом години на мобільний телефон надійде СМС-повідомлення.